Діяльність «Спілки жінок Херсонщини» – на виду. У Міжнародний день захисту дітей 2018 року громадська організація зібрала рекордну (3 200) кількість вихованців інтернатних закладів, прийомних родин, дітей з інвалідністю у кінному клубі «Grand Prix» на чудове свято з майстер-класами, розвагами, концертом Світлани Тарабарової.
На Івана Купала «Спілка» продовжила збір коштів за «медичною програмою» (пожертви йдуть, в тому числі, й на обстеження на онкологію дівчат і жінок).
Перед Новим роком 306 вихованців трьох інтернатів (Старозбур’ївських спеціальної та санаторної ЗОШ, Сиваської школи) отримали подарунки від Святого Миколая, про які вони просили у своїх листах. До акції «Я – Святий Миколай» долучились українці різних міст і навіть з-за кордону.
Постійно діє програма з ТРЦ «Фабрика», за якої діти з віддалених сіл, сім’ї усиновлювачів, можуть приїхати до обласного центру і взяти участь у різних заходах. Це – помітна широкому загалу робота.
Але є й інша, яка вимагає не менших, а душевних – точно більших, зусиль. Офіційною мовою процес називається десоціалізацією вихованців інтернатних закладів. Простою – громадські діячки разом з соціальними службами відшукують родини, щоб повернути дітей. Статистичні дані вражають: з 2750 дітей, що живуть в інтернатах області, тільки 20(!) не мають батьків.
«Дуже важлива частина нашої роботи – повернення дітей у родини: розшукати дорослих або допомогти їм стати на ноги, щоб вони забрали сина або доньку додому. Протягом останніх п’яти років спостерігаємо бум – сільські сім’ї масово віддають дітей до інтернатів на зимовий період, а влітку, особливо підлітків, «розбирають». Батьки розраховують, що їхні чада не будуть мерзнути і будуть нагодовані, тобто житимуть в кращих умовах. Але це не так. Я часто спілкуюсь з директорами інтернатних закладів, і вони всі в один голос визнають, що найкраще дитині вдома, навіть у гірших умовах. Уявіть собі, що в цих закладах у туалеті та у душі немає крючків, а у кімнатах поряд мешкають десять і біільше ровесників!», – розповіла голова «Спілки жінок Херсонщини» Ірина Ніколаєва.
Є випадки, коли діти не хочуть їхати на літні канікули додому. Тоді «жінки Херсонщини» влаштовують їх до таборів відпочинку. Ще одна складна категорія, з якою працюють психологи «Спілки» – діти, які не «приживаються» в прийомних родинах.
«Діти приходять «зламані». Є випадок, коли дитина повертається вчетверте в інтернат, щоразу – в інший. Ми виїжджаємо до цих діток, з ними працюють наші психологи, щоб допомогти їм увійти в соціум. З 200 волонтерів, які працювали з нами 1 червня, 40 стали друзями інтернатів. Вони телефонують, їдуть до цих закладів, передають дарунки, речі, допомагають у подальшому навчанні. Найскладніший стан у нас в Олешківському районі. В спеціалізованому інтернаті діти з інвалідністю 3-4 категорії. У Дніпрі й Львові створені реабілітаційні центри для дітей в складних життєвих обставинах. Протягом року скористатись його послугами можуть до 20 тисяч осіб, а для 10-ти передбачені місця для цілорічного перебування під наглядом фахівців. Кошти на створення таких центрів виділяє держава, але проблема в тому, що ми їх не можемо освоїти…», – продовжила Ірина Ніколаєва.
Робота з повернення дітей у родини буде пріоритетною в наступному році діяльності «Спілки жінок Херсонщини». Програму корпоративного наставництва розписали на весь рік і на неї вирішили спрямувати головні зусилля. Але при плануванні з’ясувалось: щорічні акції нікуди не подінуться. На них чекають діти і готові підтримати постійні партнери (благодійні фонди, магазини, комерційні структури, дарувальники).
