Скільки заробляють науковці на Херсонщині

В Україні наука починає приносити гроші. Науковці навели конкретні приклади, як можна достойно заробляти власним розумом. До музею Херсонського національного технічного університету запросили декілька поколінь вчених, які не просто читали лекції чи виступали з доповідями, а розповідали про конкретні випадки зі свого життя, в яких не зайвим був і науковий досвід.

В ХНТУ існують цілі наукові школи. Зокрема, професор Галина Савіна виховала не одне покоління вчених. Вона говорить, що насправді і борщ зварити – це наука.

Людина, яка хоч одного разу долучилась до науки, ніколи не називатиме себе колишнім вченим. Це завжди – пошук нового, пошук питань і відповідей на них, це завжди постійний розвиток”, – впевнена проректор з наукової роботи ХНТУ, доктор економічних наук, професор Галина Савіна.

День науки прийшли святкувати студенти з першого по третій курси спеціальностей: менеджмент, маркетинг, управління персоналом та інших економічних напрямків. Хоча вони ще не вчені, але їх дослідження вже приносять гроші.

На другому курсі інституту мені запропонували написати наукову роботу. Я запитав: навіщо? Мені відповіли: додаси її до свого диплому. Це було нескладно. Я витратив на написання 3-4 тижні, і коли її презентував, то фонд “OSEF” Олександра Співаковського звернув на неї увагу і за актуальність цієї роботи виділив мені 10 тисяч гривень на реалізацію”, – розповів студент 5-го курсу факультету Інженерії і транспорту Олег Мартиненко.

Наукові розробки в області вже активно впроваджуються в життя. Серед найближчих амбітних проектів – відродження вівчарства на Херсонщині. Виробники не хочуть бути сировинним придатками для інших областей та країн, а воліють постачати на ринки готову продукцію з великою доданою вартістю. Подібні ініціативи підтримує і держава через фонд регіонального розвитку. А стратегію і бізнес-плани вже взялися розробляти вчені наших вищих навчальних закладів.

Ми писали проекти, спрямовані на соціальний та економічний розвиток нашого регіону для того, аби ці проекти могли отримати інвестиційну підтримку з міжнародних та українських фондів. Ми знаємо, які проекти надавати. Можу сказати, що є комплексний проект, націлений на розвиток одразу кількох галузей економіки міста Херсона. Він спрямований на відродження текстильної галузі, тому що зараз, виявляється, згадали, що текстиль – це потрібно”, – поділилась проректор з наукової роботи ХНТУ, доктор економічних наук, професор Галина Савіна.

Вчені говорять, що такі проекти не виникають на рівному місці. Їм передують роки напрацювань багатьох людей. І без науковців реалізовувати їх ніхто не береться.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code