На фото пресслужби – Олександр Антошевський.
З самого початку деокупації, попри постійні обстріли та небезпеку, команда Укртелекому продовжує працювати над відновленням зв’язку і забезпеченням доступу херсонців і мешканців області до безперебійних послуг інтернету та телефонії.
Про те, як відбувалась ця робота розповідає Олександр Миколайович Антошевський, директор Миколаївської та Херсонської філій АТ “Укртелеком”.
- Олександре Миколайовичу, розкажіть, як все починалося?
- Деокупація Херсонської області почалась з Високопілля, Олександрівки та Берислава. Ми з начальником технічної служби приїхали туди 11 жовтня 2022 року, рівно за місяць до деокупації Херсону.
Там були доволі серйозні бої та обстріли. Усі комунікації були практично на 100 % знищені. Сильно постраждали наші будівлі та транспорт. Дуже багато машин – спецтехніка, трактори, авто (лізингові, зокрема) були викрадені росіянами. Лишились ті, які були заховані в співробітників та їхніх родичів у гаражах в приватному секторі. Люди ризикнули, проте ми зберегли небагато – всього дві лізингові машини і ще декілька іномарок.
Ми оцінили ситуацію в Олександрівці і Високопіллі. Побували в Нововоронцовці, яка не була деокупована, тому що знаходилась за 10 км від лінії фронту. Та склали плани по відновленню зв’язку у цих населених пунктах. Це зайняло тиждень.
- Яким чином був відновлений зв’язок в цих населених пунктах, адже раніше вони були приєднані до мережі Херсону?
- Волоконно-оптичний кабель пролягав через Берислав, а з Берислава – на Олександрівку. І розходився далі. В районі Берислава кабель прокладений на невеликій відстані вздовж Дніпра. Росіяни там будували оборонні споруди. І по сьогоднішній день в багатьох місцях цей кабель пошкоджений. Тому ми знайшли можливість підключити районні центри, які розташовані ближче до Дніпропетровщини, використовуючи мережі Дніпропетровської філії. Пізніше схема підключення трохи змінилась.
- Коли вперше після деокупації Ви відвідали Херсон і що побачили там в перші дні?
- Херсон звільнили 11 листопада 2022 року. Я з керівником технічної служби заїхав до міста вже 15 листопада. Дорога в Херсон тоді була жахлива, з великою кількістю розриттів, бетонних загороджень… Машини їхали в один ряд, було дуже багато блокпостів, перевірок. Але 15 числа ми заїхали у місто. У той момент там не було світла, води, звʼязку, опалення… Лише Starlink’и, які стояли на центральній площі.
У день звʼязку, 16 листопада, колектив Херсонського філіалу зібрався біля нашого офісу. Всередину ми не заходили – не дозволяли військові, бо приміщення було заміноване, працювали мінери. Лише згодом ми змогли зайти та оцінити кількість вкраденого та зруйнованого обладнання.
Волоконно-оптичні лінії були значно пошкоджені. “Міртєлєком” – російський провайдер, який прийшов з Криму (і через нього приходили й інші оператори, які працювали під час окупації) – займався перепідключенням, по-своєму перероблював мережу… Щось підключали, щось різали, щось витягували і – не буду приховувати! Дуже багато чого було вкрадено. Особливо це стосується мідної інфраструктури. Були мікрорайони в Херсоні, в яких мідного кабелю не лишилось взагалі!
Росіяни викрали також багато дорогого обладнання. В першу чергу – це комутатори Juniper, які стояли в Херсоні. Їх було два в області – основний і резервний. Вони гарантували резервування на 100%. Також було викрадено багато дрібних комутаторів.
Ми збирали обладнання по всій Україні. Десь комплектували по тимчасовим схемам, десь – по постійним. Але звʼязок підіймали!
- Чи змогли росіяни отримати доступ до паперових чи електронних документів Укртелекому?
Ті співробітники, які продовжували працювати і обслуговувати мережу ще на початку окупації, займались знищенням паперових носіїв. Електронні були всі заблоковані – росіяни не мали доступу до наших систем. Усі зовнішні канали були заблоковані.
- Як відбувалась реконструкція мережі в місті та області?
Нам послідовно вдалося відновити роботу АТС майже з нуля. Тож по мірі відновлення відразу ввімкнули послуги інтернету і телефонії по мідній мережі всім тим клієнтам, де вона збереглась. Пізніше ми почали реконструкцію оптичних кабелів. У березні 2023 року було відновлено звʼязок з Білозеркою – найближчим до міста районним центром. Паралельно наші фахівці займались відновленням послуг в самій Білозерці.
Приблизно третину Херсону було покрито волоконно-оптичними лініями. Тож ми переключили всіх наших клієнтів, які на той час лишились в місті та надали інтернет максимально високої якості.
- В який спосіб Ви забезпечували безпеку працівників під час обстрілів, блекаутів та інших подібних подій?
Обстріли в Херсоні тривають. Колектив забезпечений мінімальним спорядженням для захисту, зокрема касками та бронежилетами. З початку повномасштабного вторгнення жодний співробітник Укртелекому не постраждав, хоча через постійну складну ситуацію люди в місті отримують поранення та гинуть практично кожного дня.
Бували різні ситуації. Одна з таких, коли робітники приїжджали на об’єкт працювати над обслуговуванням обладнання і раптово починався обстріл, тому доводилося переходити в укриття чи використовувати правило двох стін та перечікувати його.
- Героїчні будні кожного дня…
Постійно! І не можна сказати, що це було колись давно чи місяць тому. Це було вчора і відбувається сьогодні. І завтра буде, на жаль… Тому що Херсон – на березі Дніпра, на іншій стороні – ворог, який постійно руйнує місто артилерією, мінометами, не кажучи про ракети і РСЗВ.
Був випадок одразу після деокупації, коли до нашої співробітниці прямо у квартиру прилетів снаряд. Вона постраждала, і найбільше поранення отримала її дитина. Спочатку сім’я потрапила до херсонської лікарні, потім їх перевезли до Києва. Далі на реабілітацію в Америку. Київські лікарі зауважили: херсонські колеги діяли професійно та зробили навіть більше можливого для порятунку життя дівчинки.
- Після деокупації була ще одна жахлива трагедія – підрив Каховської ГЕС. Як це вплинуло на роботу та як вирішували цю проблему?
Більше всього постраждав берег, вода піднялась приблизно на п’ять метрів. На прибережній частині наших комунікацій немає. Одна з наших АТС, що розташована в районі Острів, де є декілька заводів та великий житловий район, була затоплена приблизно до другого поверху.
Найбільше негативних наслідків через катастрофу зазнали декілька будівель компанії. Проте мережі майже не постраждали. Лише в Білозерці були незначні пошкодження.
Втім, постраждали люди. Наш співробітник проживає в тій частині, яка ближче до Дніпра. На жаль, його будинок був затоплений повністю. Ми надавали йому допомогу. Зараз він займається відновленням свого житла.
- Про які результати відновлення мережі в області та місті можна говорити на сьогодні?
Ми відновили послуги в Херсоні, навіть більше – перелаштували мережу з мідної на оптичну. Місто покрите на 30-35% волоконно-оптичними лініями.
Ми відновили послуги в Білозерці, Великій Олександрівці, Високопіллі та Нововоронцівці. Оскільки в цих населених пунктах мережа була знищена майже на 100%, ми побудували нову мережу – GPON. І розбудовуємо ії в селах, що поруч з ними.
Чому там? Ми заходимо в село, де конкуренція там майже відсутня, є лише оператори, які надають послуги через Wi-Fi, але в них дуже низька швидкість і погана якість. Ми продовжуємо прокладати волокно по всій території та підключаємо споживачів по волоконно-оптичним лініям.
Наразі всі клієнти, які перебувають у зоні нової мережі, переключені на GPON – найкращу мережу з погляду енергонезалежності. Це стосується абсолютно всіх користувачів – як побутових, так і бізнесу.
Було відновлено зв’язок в багатьох інших населених пунктах. Йдеться не тільки про районні центри, але й про великі села. Зараз по меншим селам один за одним погоджуються проєкти по відновленню звʼязку. У деяких з них ми прокладаємо волоконно-оптичні кабелі.
- А з якими складнощами Ви зіштовхнулись?
- Звісно, складнощі були. Зокрема, в Бериславі, який є одним з найбільших населених пунктів в області. Він досі зазнає постійних обстрілів. Через це виникають серйозні труднощі і ми не можемо відновити свою діяльність. Навкруги Берислава було багато великих сіл, які користувалися нашими послугами. У всіх тих населених пунктах ми активно розвивалися до війни. Зараз там все знищено. Люди змушені проживати у складних умовах. Зв’язок відсутній, окрім мобільного, який отримують з вишок, що знаходяться за межами населених пунктів. Волоконно-оптичних ліній в цих районах немає, все пошкоджено. На жаль, наразі діяльність там призупинена.
- Що робити херсонцям і мешканцям області, які прагнуть відновити послуги від Укртелекому, чи підключитися вперше. Куди їм звертатися?
- У нас працює офіс у місті. Також є контактний телефон контакт-центру компанії 0(800) 506 800, в оператора можна залишити заявку, яка потрапить до відповідних спеціалістів у Херсоні. Окрім цього, фахівці роблять дзвінки до клієнтів та пропонують наші послуги.
- Розкажіть про плани на майбутнє?
- У нас в переліку 11 населених пунктів, які ми покриваємо. Вони розташовані на певній відстані від лінії фронту.
Ми постійно знаходимось в пошуках нових містечок і сіл, де можемо надавати якісні послуги зв’язку.
- Війна продовжується, і ніхто не знає, скільки вона триватиме. Чи плануєте впроваджувати в компанії нові засоби для захисту, щоб покращити стійкість до майбутніх криз?
- Ми постійно в пошуках кращих засобів. Всі можливі і необхідні дії активно впроваджуються та вдосконалюються. Херсон наразі, крім основного каналу, має і резервні, що набагато підвищує надійність роботи нашого обладнання.
-
Матеріал надано пресслужбою Укртелекому.
