З початку повномасштабної війни дві релігійні громади перейшли до Православної Церкви України: в Осокорівці Бериславського району та в Херсоні – в Антонівці.
Село Осокорівка було звільнено у квітні 2022 року, але під обстрілами населений пункт перебував до листопада, коли російських солдат вигнали з правобережжя Херсонщини. За цей час село було зруйноване, споруда церкви пошкоджена. Релігійна громада прийняла рішення про перехід до ПЦУ у березні 2023 року. У червні 2023 року релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці у Херсоні (смт.Антонівка) прийняла рішення про перехід ло ПЦУ. Це рішення було виважене, парафія йшла до нього поступово, пройшовши через окупацію міста.
Окупаційна влада намагалася використати храми для свого впливу
Священників ПЦУ окупаційна влада намагалася схилити до співпраці, бо церкви в рф – це сфера впливу. Використовувалися для цього – погрози, маніпуляції, арешт, заборона служити, захоплення споруд.
Із захопленням Херсонської міської клінічної лікарні ім. О. і А. Тропіних релігійній громаді церкви св. Варвари ПЦУ було відмовлено у доступі до споруди.
Капличка була збудована за кошти прихожан. Очільниця лікарні від окупаційної влади пояснила, що угоду розірвано, бо медичний заклад перейшов працювати за російським законодавством.
«Нам дали декілька днів, аби ми могли забрати речі. Вибору в нас не було. Це сталося наприкінці серпня 2022 року. Було боляче дивитися на порожні стіни нашої церкви, яку ми плекали. Потім я дізнався, що почав служити там священник московської церкви. До цього я ніколи не бачив його у нашому місті. Священник Московського патріархату мав фінансову і будь яку підтримку від Свято-Миколаївського морського собору. Настоятель собору, як говорять херсонці, покинув місто і переховується в рф, – розповідає Олег Стецюк, настоятель храму св. Варвари . – Мені довелося покинути окупований Херсон, бо були вже випадки, коли священників ПЦУ забирали на підвал і катували. Але з прихожанами в окупації я постійно підтримував зв’язок».
Навесні 2022 року було арештовано Сергія Чудиновича, настоятеля Церкви Пресвятої Богородиці ПЦУ. Він в окупації займався волонтерством, а також брав участь у похованні бійців територіальної оборони, які загинули в Бузковому сквері. Вороги намагалися схилити до співробітництва. Але цього не відбулося. Після полону він терміново покинув окуповану територію, проводячи богослужіння в інших містах України. Нині храм пошкоджений під час обстрілів російських солдат з лівобережжя Херсонщини. Споруда була затоплена після підриву Каховської ГЕС. Церква находиться у мікрорайоні Корабел, який і досі потерпає від обстрілів. З початку повномасштабної війни чимало церков і храмів є пошкодженими.
На окупованій частині області священникам Православної Церкви України заборонено служити
Їх діяльність розглядається прискіпливо окупаційною владою, для арешту та виховної роботи достатньо елементарної скарги односельчан.
В окупації на лівобережжі стоїть зачинений храм Святої Трійці, що знаходиться у Добропіллі Скадовського району.
У клірика храму Серафима під час окупації російські військові відібрали документи, аби той не міг покинути територію Херсонської області, примушуючи релігійну громаду села перейти до московського патріархату.
«Були спочатку розмови, а потім – погрози. Мене запрошували на розмови до Скадовського дельфінарію, де знаходився на той час штаб ФСБ. Відібрали документи – і дали час подумати. Я не став чекати арешту, зібрав речі і переїхав до Херсона», – розповідає отець Серафим.
У Херсоні, переховуючись, він перебував до звільнення міста. Вдома у Допропіллі у нього російські військові провели обшук.
« а території храму було заарештовано прихожанина, який готувався до постригу. Він був під тортурами, але він настільки далека від світського життя людина, що його відпустили російські військові, не отримавши ніяких зізнань. Його забрали батьки з полону. Отець Платон, настоятель нашого храму Святої Трійці, під арештом перебував близько тижня за наклепом місцевих жителів. Нині він перебуває вдома, храм зачинений. На Великдень священник московського патріархату провів богослужіння, поїхав – і не повернувся, – говорить отець Серафим. – Я служу в церкві ПЦУ в Білозерці, чекаю звільнення лівобережжя».
Процес переходу до ПЦУ був еволюційним
4 червня 2023 року релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці у смт.Антонівка на загальних зборах прийняли рішення про перехід до Православної Церкви України.
«Процес переходу до ПЦУ був еволюційним. Ми йшли до цього рішення майже 20 років. Треба було багато працювати з громадою, проводячи поступово просвітницьку роботу: маленькими кроками, не відступаючи від цілі. Це – як ходити між крапельками дощу. Ми, наприклад, півроку вчили разом з прихожанами молитву українською «Отче наш» після богослужіння. Радію, що сьогодні все більше звучить української мови на вулицях Херсона. Російська мова – гидлива, мова страху та паніки. Окупація – важкий досвід. Ми його пережили. Перехід до ПЦУ був свідомим для прихожан», – розповідає отець Валентин, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці.
У загальних зборах взяло участь 238 прихожан. Було розглянуто 10 питань. Серед них – про зміну підлеглості Релігійної Громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об’єднання – Православної Церкви України, прийняття нового статуту громади, а також прямого (ставропігійного) підпорядкування парафії предстоятелю Церкви.
«Наприкінці червня вже відбулася зустріч з митрополитом Епіфанієм, який передав відповідні укази, іменну єпитрахиль. Є рішення світової церкви щодо Томоса в 2019 році. Його потрібно прочитати – і виконати, і не лукавити перед собою», – коментує отець Валентин, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці
Споруда храму Різдва Пресвятої Богородиці неодноразово обстрілювалася російськими загарбниками під час богослужіння, були і поранені.
« У перші дні липня Антонівку ворог обстрілює особливо нещадно, немає спокою ні вдень, ні вночі. Але ми стаємо сильніші у вірі своїй. Ми повинні мислити в інтересах народу, держави, помісної церкви – це ті сенси, які наповнені життям!», – додав отець Валентин.
На лівобережжі Херсонщини до ПЦУ входить близько 20 церков і храмів.
Їх настоятелі позбавлені можливості служити.
Автор – команда інформаційного видання «Український південь».
English:
Since the beginning of the full-scale war, two religious communities have transitioned to the Orthodox Church of Ukraine: Osokorivka, Berislav district, and Antonivka, Kherson.
The village of Osokorivka was liberated in April 2022, but it remained under shelling until November when Russian soldiers were driven out of the right bank of Kherson Oblast. During this time, the village was devastated, and the church building was damaged. The religious community decided to join the Orthodox Church of Ukraine in March 2023. In June 2023, the religious community of the Nativity of the Blessed Virgin Mary Church in Antonivka, Kherson (Antonivka urban-type settlement), decided to transition to the Orthodox Church of Ukraine. This decision was carefully considered, and the parish gradually moved towards it, going through the occupation of the city.
The occupying authorities attempted to use the churches for their influence. They tried to sway the clergy of the Orthodox Church of Ukraine to cooperate because churches in Russia-occupied territories are a sphere of influence. Threats, manipulation, arrests, service bans, and seizure of buildings were used for this purpose.
With the seizure of the O. and A. Tropinych Kherson City Clinical Hospital, the religious community of St. Barbara’s Church of the Orthodox Church of Ukraine was denied access to the building.
The chapel was built with funds from parishioners. The head of the hospital, representing the occupying authorities, explained that the agreement was terminated because the medical institution started operating under Russian legislation.
“We were given a few days to collect our belongings. We had no choice. It happened at the end of August 2022. It was painful to see the empty walls of our church that we nurtured. Later, I learned that a priest of the Moscow Church began serving there. I had never seen him in our city before. He was from the St. Nicholas Maritime Cathedral, whose rector is now on the left bank,” recounts Father Oleg Stetsiuk, the pastor of St. Barbara’s Church. “I had to leave occupied Kherson because there were cases where priests of the Orthodox Church of Ukraine were taken to basements and tortured. But I kept constant communication with the parishioners during the occupation.”
In the spring of 2022, Sergei Chudinovich, the rector of the Church of the Holy Virgin of the Orthodox Church of Ukraine, was arrested. During the occupation, he was involved in volunteering and participated in the burial of territorial defense fighters who died in Buzkovy Square. The enemies tried to coerce him into collaboration, but it did not happen. After being captured, he urgently left the occupied territory and conducted services in other cities in Ukraine. Currently, the church has been damaged during the shelling by Russian soldiers from the left bank of Kherson. The building was flooded after the explosion of the Kakhovka Hydroelectric Station. The church is located in the Korabel micro-district, which continues to suffer from shelling. Since the start of the full-scale war, numerous churches and temples have been damaged.
Priests of the Orthodox Church of Ukraine are prohibited from serving in the occupied part of the region. Their activities are closely scrutinized by the occupying authorities, and a simple complaint from villagers is sufficient for arrest and disciplinary action.
In the occupied area on the left bank, there is a closed temple of the Holy Trinity in Dobropillya, Skadovsk district. The military confiscated the documents of its rector, Father Seraphim, during the occupation to prevent him from leaving the territory of Kherson Oblast, forcing the religious community of the village to switch to the Moscow Patriarchate.
“There were initially discussions, and then threats. They invited me for talks at the Skadovsk Dolphinarium, where the FSB headquarters were located at the time. They took away my documents and gave me time to think. I didn’t wait for arrest; I gathered my belongings and moved to Kherson,” Father Seraphim recounts.
“A parishioner who was preparing for tonsure was arrested on the church grounds. He was tortured, but he is such a detached person from worldly affairs that the Russian soldiers released him without obtaining any confessions. His parents rescued him from captivity. The cleric of our Holy Trinity Church, Platon, was under arrest for about a week based on false accusations from residents. Currently, he is at home, and the church is closed. On Easter, a priest from the Moscow Patriarchate conducted a service, left, and never returned,” Father Seraphim says. “I serve at the Orthodox Church of Ukraine in Bilozerka and await the liberation of the left bank.”
The process of transitioning to the Orthodox Church of Ukraine was evolutionary.
On June 4, 2023, the religious community of the Nativity of the Holy Virgin Church in Antonivka decided to transition to the Orthodox Church of Ukraine during a general assembly.
“The process of transitioning to the Orthodox Church of Ukraine was evolutionary. We have been moving towards this decision for almost 20 years. It required a lot of work with the community, gradually conducting enlightening activities: taking small steps without deviating from the goal. It’s like walking between raindrops. For example, we spent six months teaching the Ukrainian version of the Lord’s Prayer, ‘Our Father,’ after the service together with the parishioners. I’m glad that today the Ukrainian language is increasingly heard on the streets of Kherson. The Russian language is abhorrent, a language of fear and panic. The occupation was a difficult experience, and we have survived it. The transition to the Orthodox Church of Ukraine was a conscious choice for the parishioners,” Father Valentin, the rector of the Nativity of the Holy Virgin Church, shares.
At the general assembly, 238 parishioners participated. Ten issues were discussed, including changing the jurisdiction of the Religious Community in canonical and organizational matters by joining the religious association, the Orthodox Church of Ukraine, adopting a new community statute, and direct (stavropegial) subordination of the parish to the head of the Church.
“At the end of June, a meeting with Metropolitan Epifaniy took place, who handed over the relevant instructions and a personalized pectoral cross. There is a decision of the world church regarding the Tomos in 2019. It needs to be read, followed, and not deceive oneself,” comments Father Valentin, the rector of the Nativity of the Holy Virgin Church.
The structure of the Nativity of the Holy Virgin Church has been repeatedly shelled by Russian aggressors during services, and there have been casualties.
“In the first days of July, the enemy ruthlessly shells Antonivka, there is no respite day or night. But we grow stronger in our faith. We must think in the interests of the people, the state, and the local church. These are the meanings that are filled with life!” Father Valentin adds.
On the left bank of the Kherson region, about 20 churches and temples belong to the Orthodox Church of Ukraine.
Their rectors are deprived of the opportunity to serve.
