Пониження рівня води у греблі Каховської ГЕС призводить до екологічної катастрофи, – дослідження

Надходження дніпровських вод до пониззя Дніпра з середини минулого століття відбувається шляхом регульованого спускання певних їх об’ємів через греблю Каховської ГЕС. Режим подачі води є вкрай важливим фактором існування водної екосистеми не тільки пониззя Дніпра, а й усієї Дніпровсько-Бузької гирлової області, оскільки від нього залежить надходження прісної води до усіх елементів гідрографічної мережі регіону загальною площею 1440 км2.

З початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Каховська ГЕС була однією з перших об’єктів державної інфраструктури, що потрапила під контроль країни-агресора. Якщо у перші місяці тимчасової окупації гідровузла звичний режим постачання води до пониззя Дніпра переважно не порушувався, то з початку 2023 року через бойові дії на Херсонщині у тілі греблі ГЕС утворилась значна пробоїна (рис.1).

В наслідок цього регулювання подачі дніпровських вод до гирлової ділянки річки було повністю унеможливлено. На нинішній час це вже призвело до ряду негативних екологічних і соціально-економічних наслідків у регіоні дослідження та у найближчому майбутньому ми можемо прогнозувати ще більшого погіршання стану водних екосистем і їх біологічного різноманіття, яке формувалось тут століттями.

Основною негативною ситуацією, яку спричинила пробоїна у тілі греблі Каховської ГЕС, стало різке зниження рівня води у Каховському водосховищі (рис. 2) до значень історичного мінімуму з часів його заснування та, в подальшому, і у гирловій ділянці Дніпра.

Рисунок 2 – Хід рівня води у Каховському водосховищі з липня 2022 р. до лютого 2023 р.

Так, у Каховському водосховищі в січні-лютому рівні води були нижчими за сезонні багатолітні значення на 2,2-2,8 м, у пониззі Дніпра рівень води був нижчий за нормальні значення на 1,6-1,8 м. В наслідок цього у водосховищі оголились значні площі замулених ґрунтів, що накопичувались тут з 50-х років минулого століття (рис. 3), заплавні водойми та водотоки пониззя Дніпра були майже повністю зневоднені (рис. 4, 5).

Рисунок 3 – Фрагмент оголеної берегової смуги Каховського водосховища зі сміттям та останками водних рослин

Рисунок 4 – Обміліле ложе типової заплавної водойми пониззя Дніпра

(лютий 2023 р.)

Рисунок 5 – Відмерлий молюск Sphaerium sp. та кореневища водних рослин Nuphar lutea на оголеному узбережжі однієї з типових водойм пониззя Дніпра (лютий 2023 р.)

За результатами наших спостережень, низькі рівні води у водній системі пониззя Дніпра тримались впродовж майже усієї останньої декади січня 2023 р. Потім нестача води у водній системі компенсувалась за рахунок надходження солоних (морських) вод з Дніпровсько-Бузького лиману. На початку лютого рівень води знов підвищився до середніх значень, однак не за рахунок відновлення постачання прісної води з Каховського водосховища, а через притік морської води з приморських акваторій Чорного моря.

З наведеного матеріалу можна зробити висновки, що основні негативні екологічні наслідки спричиненні порушенням регульованого постачання вод до пониззя Дніпра, які слід очікувати найближчого часу в цьому регіоні, переважно будуть пов’язані з двома ключовими для даної ситуації факторами:

– надходження значної кількості алохтонних біогенних та органічних речовин, що містять продукти розпаду багатолітніх мулових відкладів з Каховського водосховища у весняно-літній період 2023 р.:

– різке збільшення солоності води у прісноводних гідроекосистемах гирлової ділянки Дніпра та Дніпровсько-Бузького лиману.

У найближчі місяці ураження водних екосистем відбуватиметься переважно через забруднення вод перелічених акваторій алохтонними біогенними та органічними речовинами утвореними на замулених зневоднених ділянках Каховського водосховища. За нашими розрахунками у нинішній час лишається зневодненими більше 90 км2 оголеного ложа водосховища на яких під дією сонячного світла і додатних температур повітря розкладаються останки водних тварин, рослин, органічні речовини мулів (табл. 1).

Таблиця 1. Перелік зневоднених мілководь Каховського водосховища з глибинами меншими за 2,0 м, площі та координати знаходження акваторій

№ з/п	Назва зневодненої ділянки	Координати локації		Площа мілко-воддя, га
№ з/п	Назва зневодненої ділянки	Пн. ш.	Сх. д.	Площа мілко-воддя, га
1	Балка в межах с. Біленьке	47°37’00’’	35°02’28’’	19
2	Мілина у північно-східній частині водосховища в межах сел Розумівка, Канівське, Лисогірка	47°42’50’’	35°07’47’’	137
3	Мілина зі сторони Кушугумських плавнів	47°40’25’’	35°10’20’’	3603
4	Мілина в межах о. Кучугури	47°34’11’’	35°12’57’’	2097
5	Балка в межах с. Кам’янське	47°32’20’’	35°20’45’’	82
6	Балка в межах с. Василівка (Запорізької обл.)	47°27’26’’	35°16’19’’	261
7	Затока між селами Василівка та Скельки	47°26’46’’	35°11’13’’	541
8	Мілина в межах с. Червонодніпровка	47°34’12’’	34°59’37’’	72
9	Мілина в межах с. Маячка	47°26’31’’	35°03’08’’	264
10	Мілина в межах с. Вищетарасівка	47°33’26’’	34°53’03’’	131
11	Східне узбережжя Енергодара	47°30’15’’	34°41’23’’	410
12	Північне узбережжя Енергодара	47°32’18’’	34°36’40’’	83
13	Балка між селами Кам’янське та Мусіївка	47°36’18’’	34°26’59’’	521
14	Мілина в межах с. Олексіївка	47°34’20’’	34°14’34’’	132
15	Мілина в межах с. Бережанка	47°24’40’’	34°11’25’’	126
16	Балка в межах с. Мар’янське	47°33’15’’	33°56’04’’	98
17	Балка в межах с. Нижній Рогачик	47°21’02’’	34°08’20’’	315
18	Балка в межах с. Золота Балка	47°21’26’’	33°57’40’’	37
19	Балка в межах с. Новоолександрівка	47°15’04’’	33°52’58’’	16
20	Балка в межах с. Велика Лепетиха	47°10’28’’	33°56’05’’	21
21	Балка в межах с. Дудчани	47°11’03’’	33°45’55’’	35
22	Затока Миловське Коліно	47°03’47’’	33°38’45’’	22
23	Балка між селами Новокаїри та Республіканець	47°00’07’’	33°36’44’’	113
24	Затока Каїрська Балка	46°54’30’’	33°42’20’’	27
25	Балка в межах с. Василівка (Херсонської обл.)	46°51’48’’	33°38’26’’	78
26	Балка в межах с. Новоберислав	46°51’58’’	33°30’15’’	24
27	Балка в межах с. Софіївка	46°50’26’’	33°38’19’’	48

Різке зменшення рівня води має вкрай негативні наслідки для рибного населення. Головною проблемою є втрата нерестових площ, адже більшість промислових видів риб – фітофіли (карась, сазан, лящ, плітка, краснопірка, плоскирка, верхівка, щука, сом, окунь, бичок), відкладають ікру на вищій водній рослинності. Зважаючи на ситуацію, традиційні нерестові ділянки вже сьогодні стали непридатними для нересту.

За проведеними розрахунками було встановлено, що площа сформованих зневоднених ділянок загалом становить 9313 га. Враховуючи сучасну специфіку гідрологічного режиму можна стверджувати про значну втрату нерестових площ нерестового фонду і як наслідок неможливість ефективного відтворення іхтіофауни і поповнення промислових стад, адже більшість мілководь зазвичай зарослі вищою водною рослинністю (повітрянно-водна, водна та прибережно-водна), яка виконує роль нерестового субстрату для фітофільних видів риб, являється місцем захисту і нагулу молодших риб. За визначеними зневодненими мілководями були проведені розрахунки збитків від загибелі кормових організмів, втрат нерестовищ і потомства основних промислових видів риб. (Таблиця 2, 3)

Таблиця 2. Розрахунок величини збитків заподіяних рибному господарству від загибелі кормових організмів.

Таблиця 3. Розрахунок величини збитків заподіяних рибному господарству від втрати нерестовищ і потомства промислових видів риб

Отриманні дані свідчать про значні збитки заподіяних рибному господарству на рівні 59,89 млн.грн., з яких за рахунок втрати кормових організмів – 19,3 млн.грн., від втрати нерестових площ – 39,48 млн.грн., від втрат потомства основних промислових видів риб – 10,69 млн.грн.

В наслідок неконтрольованого водного режиму Каховської ГЕС, негативна тенденція в майбутньому може сформувати подібні явища на акваторії Дніпровсько-Бузької естуарної системи, можлива втрата водних зав’язків між основним руслом Дніпра і заплавними водоймами, які являються традиційними нерестовищами для багатьох видів риб, внаслідок значного обміління, замулення і заростання проток, погіршення гідрологічного і гідрохімічного режимів (зменшення розчиненого кисню у воді, органічного забруднення), що додатково призведе до негативних екологічних наслідків.

У весняно-літній період нересту, різкі коливання коди, спричинить масову загибель ікри на водній рослинності в наслідок висихання, що призведе до втрати врожайності мільйонів майбутніх поколінь.

Режим попусків води з Каховської ГЕС напряму впливає на якість води і існування всіх гідробіонтів. В останні десятиріччя, об’єми скиду прісної води були на низькому рівні, часто менше норми, що пов’язано із інтенсивним її використанням на потреби аграріїв (зрошувальне землеробство). Це щороку призводило до скорочення течії, утворення застійних зон, заростання, транспірації води, утворення анаеробних зон, підвищення солоності внаслідок впливу води з Чорного моря, нерідкі замори риб за низької концентрації розчиненого кисню і підвищеного рівня сірководню. Таким чином, на фоні існуючих проблем, ненормований режим скидів прісної води з Каховської ГЕС, може призвести до катастрофічних екологічних наслідків для всієї Дніпровсько-Бузької естуарної екосистеми.

Автори: Павло Кутіщев, Євген Коржов, Григорій Базенко