Український Південь

Інформаційне видання

Героїчна очільниця Іванкова на Київщині організовує відновлення населеного пункту

Історію голови Іванківської ОТГ Тетяни Свириденко розповіла у соціальних мережах Ірина Геращенко:

Сьогодні народжується нова еліта України. Ті, хто не зрадили свої громади, хто допомогали людям, попри щоденну небезпеку.

Це- Тетяна Свириденко, голова Іванківської ОТГ.
Коли о 5 ранку на Київ пролетіли ворожі літаки, Таня зібрала колектив. В цей час повз адмінбудівлю проїхала колона ворожих танків.
Місцеві міліція і прокуратура сказали, що є наказ виїхати, Таня – залишилася.
Наступні кілька днів вона в шапочці і масці розносила людям хліб , й перестала вмикати дома світло та поливати квіти на підвіконні.
Із колегами вони тепер зустрічалися біля приміщення лікарні.
Якось увечері, коли Таня занесла продукти в підвал школи і поверталася додому, БТР з кадирівцями відкрив стрілянину . Повз бігло сусідське дівча, Таня схопила його, накрила собою і так вони пролежали в багнюці, поки обдовбані орки не проїхали.
Напочатку березня колега попередив , що її шукають. За 15 хвилин три машини з озброєними людьми вже ломилися в двері сусідам, й ті показали на засохлі квіти на підвіконні- мовляв, Таня давно виїхала.
Місяць вона ховалася по друзям і сусідам, а її розшукували окупанти.
Поки в Іванкові залишався зв’язок , Вікторія СюмарГеоргий Цагареишвили чи не щодня просили Таню виїхати в будь який спосіб. Але вона лишалася зі своїми людьми.
І ця відповідальність , яку демонструють в найважчі дні мери Чернігова, Харкова ,Ірпеня, голова Іванківської ОТГ і інших громад, показують, якою важливою була реформа децентралізації, яка посилила місцеву владу і допомогла вишукати відповідальних і справжніх.
Іванків постраждав від окупантів менше, ніж Буча чи Бородянка, хоч в місті і околицях теж є зруйновані будинки, навколо розкидані снаряди , а траса забита спаленим металобрухтом.
Від Києва до Іванківа 85 км, але зараз дорога займає 6 годин , через об’їздні дороги і понтонні переправи.
Ми привезли в місцеву лікарню гуманітарну допомогу і були щасливі обняти Таню.
Над адмінбудівлею- український прапор.
Російський ворогу повісити так і не вдалося. Наш пару раз намагалися зняти, але люди вночі чіпляли знову.
В місті ще немає води і зв’язку, але найголовніше- немає кадировців. Вони , як драпали, покрали з кабінету Тані старі туфлі, вишиванку і сукню з шафи, а залишили… гівно в великій тарілці для фруктів. Так, це не метафора- посеред кабінету стояла тарілка з фекаліями. Це і є яскрава метафора русского мира: увірватися в чужу хату і насрати…
Нічого, приберемося. Разом!

P. S. Дякуємо колегам з Івано-Франківська , Наталя Перцович і італійцям, які з любов’ю зібрали украінцям цю допомогу, якц ми передали сьогодні місцевій лікарні і найнезахищенішим: ліки, памперси, продукти тут сьогодні потрібні .

Поділитись публікацією
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter
Поділитися на email
Поділитися на telegram
Поділитися на linkedin

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Гарячі новини

Відео дня