Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Пішов добровольцем на фронт: історія захисника з псевдонімом “Харциз”, який воює на Херсонщині

Фото 124 окремої бригади територіальної оборони.
Старший солдат Олександр – чи не наймолодший військовослужбовець одного з  підрозділів  за віком, та не за терміном служби: зі своїх 23 років вже три з половиною віддав ЗС України.
Сашко народився у м. Арциз на Одещині, звідки й узявся позивний – «Харциз».
Втім, розбишацьких рис у його натурі не помітно: завжди чемний, серйозний, відповідальний та доброзичливий. Ще малятком перевезли його у Кропивницький, який став його справжнім рідним містом, однак, коли настав час обирати місце навчання, подався аж у Львів, де став студентом Національного університету ім. Франка, став вивчати прикладну математику, але…
«Не вистачало мені серйозності, посидючості,— згадує «Харциз», тож провчившись один рік, вирішив узяти академічну відпустку та пішов на строкову службу. – Щоб там мені клепки вставили. Справді, за півтора року мій характер змінився, я загартувався, навчився ретельно й відповідально ставитися до будь-якої справи».
Демобілізувавшись у грудні 2021-го, Сашко збирався відновити навчання у виші, але натомість через три місяці добровольцем пішов на війну.
«З ТЦК та СП мене виганяли, мовляв, ти ж щойно з армії повернувся, та я наполіг, не міг я інакше повестися, коли ворог вже на порозі стояв», – каже Олександр.
На посаді стрільця пробув кілька місяців: його відповідальність та методичність помітили, тож «Харциз» став діловодом речової служби, забезпечення спорядження, особистими засобами захисту, іншим речовим майном вимагають від молодого бійця ретельності, суворого контролю та зосередженості. Коли ж видається вільний час, переважно вночі, Саша самотужки опановує сферу розробки веб-сайтів – самовдосконалюється, аби відповідати коханій дівчині Анастасії, яка в Харкові студіює міжнародну економіку та вже четвертий рік чекає на свого воїна.
«Бажаю усім побратимам якомога швидше повернутися з перемогою зі щитом, а не на щиті. Мрію нарешті одружитися й відправитися у весільну подорож до Європи. Але доти усім нам треба набратися терпіння, мужності та сумлінно робити все можливе, аби прискорити перемогу».
Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН