Виростити абажур або утеплювач для будинку можна з грибного полімеру. Винахід запатентували співробітники Херсонського аграрно-економічного університету.
Доцент кафедри переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Херсонського державного аграрно-економічного університету Максим Левченко показав Суспільному частину грибного блоку.
“Одна з перших залишилась. Має таку природню форму. Чимось схоже на вату. Воно пухке. Прийшла ідея зробити якусь форму. Одразу це був у нас вазон. А потім прилаштували і створився абажур”.
Новий біо-полімер відкрили випадково,- розповів доцент кафедри переробки та зберігання сільськогосподарської продукції херсонського державного аграрно-економічного університету Ігор Чернишов.
“Гриби ми зірвали, відпрацювали, блок залишили у підсобці і він висох. І потім Максим Валерійович каже, це ж новий матеріал”.
За основу беруть солому озимої пшениці, лушпиння соняшнику, -будь-які відходи сільськогосподарського виробництва, у складі яких є целюлоза, хітин і лігнін, – природні полімери – розповідає науковець.
“Ось ця солома подрібнена. Має пухку структуру, схожу на вату. Потім ця солома запарюється, проводиться пастеризація. Охолоджується і ми засіваємо. Після запарювання там знищуються всі конкуренти для гливи, вона стає м’якою і з неї можна формувати якісь вироби“, – говорить Ігор Чернишов.
Суспільне ХерсонЩоб виростити абажур, підстаканник для пивного кухля або утеплювач для будинку потрібно два тижні, розказали винахідники.
“Робимо дві матриці, туди закладаємо субстрат, іншою притискаємо. І проміжок між матрицями заповнюємо субстратом. І коли глива охоплює субстрат він стає щільним. Схожим на пап’ємаше або на пінопласт“,- розповів Ігор Чернишов
“Все заростає таким білим, пухким. Після цього його потрібно присипити. Зробити неживим. Для цього ми використовуємо або природній спосіб – ставимо на повітря на сонце і так воно висушується, або є спеціальні теплові преси”, – говорить Максим Левченко.
Суспільне ХерсонТакий біо-полімер за масою і властивостями наближений до пінопласту, але на відміну від нього екологічно чистий і повністю розпадається в землі до гумусу. Ним можна утеплювати будинки. Приблизна собівартість 50 гривень за кілограм. Ігор Чернишов показує майбутні зразки оздоблювальної плитки.
“Лише два дні, як засіяні. Ми бачимо зерновий міцелій гливи. Створиться така плитка, яка буде унікальна за формою, поверхнею”.
На сьогодні науковці проводять досліди над властивостями запатентованого біо-полімеру як будівельного матеріалу.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
