Три дні дискусій, аналітики та стратегічного планування майбутнього — саме так у Херсонському національному технічному університеті відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Синергія науки і бізнесу–2026». Вже втретє цей захід об’єднує науковців, освітян, представників бізнесу та влади навколо ключового питання — як розвиватися Україні в умовах щоденних викликів війни і як її відбудовувати на нових принципах в майбутньому.
Цьогоріч конференція зібрала понад 400 учасників, а свої напрацювання представили 123 спікери із 19 країн світу — Аргентини, Бразилії, Великої Британії, Грузії, Єгипту, Індії, Італії, Кенії, Кіпру, Литви, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Польщі, Словаччини, Туреччини, Швеції та Японії. Така широка географія не лише розширила горизонти співпраці, а й дала можливість поглянути на виклики України в глобальному контексті.
Важливо, що конференція проводиться на базі переміщеного університету – Херсонського національного технічного університету, який, попри війну, не лише зберіг, а й посилив свій науково-освітній потенціал.
Заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов привітав учасників, наголосивши, що Конференція саме той захід, де мають створюватися конкретні механізми, спрямовані на зміну технологічного ландшафту України. Він також розповів про ряд ініціатив, що їх наразі реалізує МОН задля стимулювання наукової діяльності в країні. Беззаперечно провідну роль української науки підкреслив і його колега з Міністерства науки і вищої освіти Польщі, Анджей Шептицький.
«Синергія бізнесу та науки–2026 організована на базі переміщеного закладу – ХНТУ, колектив якого має підвищену мотивацію. Я з 2015 року опікуюся переміщеними закладами. Під час війни ми говоримо про важливе: заклад не лише не втратив свій освітянський і науковий потенціал, але й завдяки залученню іноземних партнерів розвивається. Важливо, що у поєднанні зусиль науки, освіти, бізнесу і ветеранських організацій ми створюємо умови, щоб країна не лише вистояла, але й перемогла, продовжуючи свій стрімкий розвиток після війни», — наголосила Світлана Кретович, завідувачка відділу освіти та науки Головного управління внутрішньої та гуманітарної політики Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України.
Організаторами цьогорічної конференції є три херсонські заклади вищої освіти — Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний аграрно-економічний університет та Херсонська державна морська академія, а також університети й організації з інших регіонів України: Хмельницький національний університет, Київський національний університет технологій та дизайну, Національний університет «Запорізька політехніка», Харківський IT Кластер, громадська організація «Прогресильні».
До організації конференції також долучилися міжнародні партнери: Університет імені Марії Склодовської-Кюрі у Любліні, Ягеллонський університет у Кракові та Вільнюський технічний університет імені Гедимінаса.
Захід відбувся за підтримки Херсонської обласної військової адміністрації та Хмельницької обласної військової адміністрації.
На рівні держави до дискусії долучилися представники влади, від рішень яких залежить подальша доля напрацювань конференції.
«Ми тісно співпрацюємо з університетами. Дякую всім, хто бере участь у дискусіях — це дуже важливо для нашої країни. Щоб ми разом робили свою роботу і разом приймали рішення, які будуть розвивати і підтримувати освіту, науку та бізнес. Хочу подякувати всім, хто працює в країні, розвиває бізнес, створює наукові дослідження і працює на благо держави. Важливо познайомитися з напрацюваннями конференції, які матимуть значення для повернення молоді», — зазначила Юлія Гришина, народна депутатка.
Одним із ключових акцентів стала тема відбудови регіонів, зокрема Херсонщини, яка щодня зазнає руйнувань від російських обстрілів. Про це говорив Олександр Прокудін, начальник Херсонської ОВА.
«На Херсонщині вже пошкоджено або знищено 43 тисячі цивільних об’єктів — житло, освітні і медичні заклади, підприємства, адмінбудівлі. І ця цифра щодня зростає. Ми вже бачимо, що старі підходи у відновленні не працюють: повертати “як було” — це втрачати час і ресурси. Варто змінювати принципи відбудови, закладаючи рішення, які одразу посилюють стійкість громад. Цивільні об’єкти мають бути з укриттями, енергетика — з підземними мережами, критична інфраструктура — з альтернативними системами живлення. Підхід “краще, ніж було” має працювати в кожній сфері», — підкреслив під час конференції Олександр Прокудін.
На фото Олена Чепелюк, ректорка ХНТУ та Олександр Прокудін, начальник, Херсонської ОВА під час пленарного засідання конференції.
На конференції значну увагу приділили трансформації економіки та ролі науки у воєнний час.
Про суттєві зміни в науковій сфері говорив Володимир Павліков, доктор технічних наук, професор, голова Ради проректорів з наукової роботи, проректор з наукової роботи Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Він акцентував, що війна вже інтегрувала науку в оборонну та економічну систему країни, і ця модель визначатиме розвиток держави на десятиліття вперед.
Олена Дудник, кандидатка економічних наук, доцентка, керівниця освітнього відділу Громадської спілки «Харківський кластер інформаційних технологій», представила практичний досвід взаємодії освіти і бізнесу в ІТ-сфері через формування так званих «скіл-матриць», які дозволяють узгодити очікування роботодавців і компетенції випускників закладів вищої освіти.
Фото з сайту – ХНТУ.
Секційна робота стала серцем конференції. Саме тут народжувалися конкретні рішення — від цифровізації економіки до розвитку агросектору.
Секції конференції «Синергія науки і бізнесу–2026»:
• Лідерство та розвиток людського капіталу
• Сучасні індустріальні технології: машинобудування, енергетика, інфраструктура та транспорт
• Аграрний сектор економіки України — виклики та перспективи розвитку
• Трансформація освіти в епоху змін
• Технологічна трансформація бізнес-екосистем: інженерні рішення, цифровізація та сталий розвиток
• Культура, дизайн і мистецтво в глобальному світі
• Соціально-економічні та управлінські аспекти сталого розвитку
• Інноваційні технології легкої, харчової та хімічної промисловості та торгівля: від продукту до ринку
• Глобальні імперативи розвитку публічного управління
• Інформаційні технології: виклики та цифрові рішення
• Місто як екосистема: дизайн, архітектура та трансформація простору
Учасники відзначають, що саме секції стали ключовим елементом конференції, адже перетворюють наукові ідеї на реальні рішення для регіонального та національного розвитку.
У співпраці з Національним університетом «Запорізька політехніка» та Хмельницьким національним університетом вдалося поєднати офлайн-дискусії з міжнародною участю.
«Наука сьогодні не може існувати окремо від економіки, так само як і бізнес не може бути конкурентним без інновацій. Саме у цій взаємодії народжуються рішення, які здатні змінювати виробництво, освіту і країну загалом», — наголосив ректор запорізького вишу Віктор Грешта.
Не менш насиченою стала робота секції в Хмельницькому, де понад 130 учасників обговорювали інновації у промисловості, екології та харчових технологіях. До обговорень долучилися науковці з України, Швеції та Єгипту, які представили дослідження у сферах текстильного дизайну, штучного інтелекту, харчових технологій та екологічних рішень.
«У цей час виборюється не лише незалежність держави, а й формується нова модель розвитку. Університети не можуть залишатися лише центрами передачі знань — вони мають бути партнерами бізнесу і драйверами інновацій», — підкреслив Сергій Матюх, ректор Хмельницького національного університету.
На конференції була представлено наукове бачення аграрної сфери, а також розвиток громад, свій досвід представили науковці і аграрії з Херсонщини. Адже, попри виклики, на деокупованій Херсонщині продовжують сіяти і збирати врожай.
«Важливо почути думку студентів, почути запит від бізнесу, якого працівника вони хочуть бачити, разом з науковцями пошукати свою модель відновлення післявоєнної України», — сказав Лабазюк Сергій Петрович, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Представники ХДАЕУ провели тематичну секцію «Аграрний сектор економіки України — виклики та перспективи розвитку».
«На наше переконання, коротко- і середньострокове післявоєнне майбутнє України та Херсонської області пов’язане саме з агропромисловим комплексом. А з огляду на сьогоднішню світову енергетичну кризу, світові процеси економічних шантажів і залякувань держав та їх союзів актуалізується ще й питання продовольчої безпеки держав як похідної від рівня розвитку сільського господарства. І, безумовно, світові продовольчі проблеми ще попереду. Тому маємо робити все, щоб не допустити цього в Україні», — зазначив ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов.
Окремий вимір конференції — міжнародна співпраця. Партнери ХНТУ – Збігнев Пастушак, проректор Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Даліус Навакаускас, проректор Вільнюського технічного університету імені Гедимінаса підкреслили важливість боротьби, яку веде України у всіх вимірах, в тому числі на полі науки.
Литовські партнери допомогли херсонським колегам у створенні укриття в одному з корпусів ХНТУ в Херсоні, розуміючи важливість безпечних умов у місті, яке перебуває на лінії вогню.
Про баланс між безпекою і розвитком говорила і професорка факультету бізнес-менеджменту з Вільнюського технологічного унфіерситету Леся Колинець, піднімаючи тему військових витрат і економічного зростання.
Не оминули й тему ветеранів на конференції. Віталій Олуйко, президент Ветеранського благодійного фонду «Закон і справедливість», ветеран російсько-української війни, наголосив на необхідності створення системної «навігації» для військових після повернення з фронту — від освіти до інтеграції в економіку.
Співзасновник та лідер найбільшої освітянської спільноти України – ГО «Прогресильні» – Богдан Ференс підкреслив актуальність конференції, зокрема зазначивши, що «повоєнна відбудова України буде складним і довготривалим процесом. Вже сьогодні ми маємо готувати конкретні проєкти, формувати ініціативи та створювати умови, щоб зберегти наших фахівців і розвивати власний потенціал. Лише синергія освіти, науки, бізнесу та державної політики дозволить забезпечити якісний розвиток країни в майбутньому».
Окремий акцент зробив Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру, говорячи про роль університету як живого простору, про повернення вишів на деокуповані території і формування у студентів суспільних компетенцій.
«Університет — це простір для дискусій і навіть помилок. Якщо студенти можуть змінювати свої позиції і не бути за це “розіп’ятими”, це дає надію великій кількості людей і створює причину залишатися там, де є університет», – зазначив під час обговорення Євген Глібовицький.
Підсумовуючи три дні роботи, ректорка ХНТУ Олена Чепелюк наголосила:
«Для університету ця конференція стала потужним трансформатором — ми отримали нові контакти, ідеї, пропозиції від бізнесу і партнерів. Для Херсона — це сигнал життєстійкості та майбутньої інвестиційної привабливості. А для України — це демонстрація того, що наша держава є сучасним інтелектуальним хабом, здатним формувати стратегічні інновації».
Усі дискусії, незалежно від теми — від ІТ до аграрного сектору — сходилися в одному: відбудова України має бути не відновленням минулого, а створенням нової, більш стійкої, інноваційної і конкурентної держави. І саме синергія науки, бізнесу та освіти стає ключем до цього процесу.
Автор – Лідія Григор’єва.
