Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Головний секрет вежі Вітовта розкрити поки не вдалося

На території старовинної башти в Бериславському районі завершилися перші археологічні розкопки.

Дійти до первісного фундаменту середньовічної вежі й бруківки, якою вона була вимощена, вдалося членам археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України. Подібні дослідження в історії вежі Вітовта були першими в історії. І, вочевидь, не останніми. Адже роботи у археологів тут залишилось ще дуже багато.

— Раніше проводилися лише вимірювальні дослідження вежі, — розповіла «Новому дню» науковий співробітник Інституту археології НАНУ Олена Дзнеладзе. — Під час нинішніх розкопок нам вдалося дослідити фундамент вежі, розташовані в ньому арки — це було заховано під землею на глибині близько метра. Здійснені роботи вкотре довели, що за своїми конструктивними особливостями і характером будови ця вежа є середньовічною. Її збудували задовго до часів князя Трубецького, і це заперечує усталену думку про те, що вежа з’явилася тут тільки у XIX столітті. Біля фундаменту вежі нам вдалося дослідити спеціальні отвори, які, як ми вважаємо, слугували для забезпечення башти дощовою водою. В її середині, напевно, були резервуари або якісь заглиблення для зберігання води. Проте дослідити це нам не вдалося, оскільки в радянські часи всередині вежі підлогу забетонували. Для зняття бетону потрібно проводити доволі масштабні роботи з залученням будівельників і відбійних молотків. Але рано чи пізно зробити це обов’язково доведеться.

 

Поки археологам не вдалося підійти до розгадки головної таємниці вежі — дати її будівництва. Цьому могли б допомогти знайдені під час розкопок артефакти, характерні для тих чи інших часів. «Досліджені нами ділянки і шурфи були перебиті більш пізнім втручанням людей. Помітно, що територія навколо башти ретельно вичищалася, в тому числі під час будівництва ГЕС. Можливо, подальші дослідження зможуть наблизити нас до відповіді на це питання. Поки ж ми датуємо цю вежу кінцем XIV— початком XVI століття — за зовнішніми її характеристиками і особливостями забудови», — додає Олена Дзнеладзе. Це, за словами археологів і істориків, зайвий раз свідчить про те, що нинішня територія Бериславського району, як і всього українського півдня, була заселена задовго до часів російської імператриці Єкатерини ІІ.

Нинішні розкопки фінансувалися Литвою, проте, за словами археологів, уже зараз треба замислитися над продовженням досліджень. Також вони наполягають на закріпленні максимально більшої охоронної зони навколо башти, щоб під час будівництва другої черги Каховської ГЕС їй нічого не загрожувало.

 

— Вежа Вітовта для України — об’єкт унікальний. І вона, і велика кількість інших пам’яток архітектури в нашій країні знаходяться в складному стані та недостатньо досліджені. Нерідко заважають цьому добудови радянських часів. Приміром, у Бердичеві є храм, в якому вінчався Оноре де Бальзак. Повернути йому первісний вигляд непросто, оскільки там були зроблені перекриття з міцного бетону, — підсумовує Олена. — Загалом, небагато європейських країн можуть похвалитися наявністю археологічних пам’яток усіх періодів — від палеолиту до пізнього середньовіччя. Не випадково до нас приїжджають багато студентів з тієї ж Польщі, адже в цій країні відсутні певні періоди — приміром, античність. В Україні все це є. І багато чого ще потребує дослідження.

Новый  день

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН