Після окупації Херсонської області навчальні заклади перемістилися до інших регіонів країни. ХНТУ нині базується у Хмельницькому. Про життя вишу в евакуації та нові виклики для адміністрації розповіла в.о. ректора Олена Чепелюк:
– Складний, напружений і важливий тиждень. Відчуваю приємну втому і спокій від кількості закреслених задач в блокноті.
Папери, зустрічі, дзвінки, безперервні розмови до одинадцятої ночі в Вайбері і Телеграмі з працівниками з Херсону. П’ять зустрічей онлайн: зі студентами, з завідувачами кафедр, керівниками служб, колективом. Найбільша кількість учасників – 295.
Зростає кістяк в Хмельницькому – до нас доєднуються колеги, що знаходилися в інших містах України. Проводимо співбесіди з майбутніми працівниками ХНТУ. Одна з співбесід відбулася під час повітряної тривоги, за межами корпусу, з використанням телефонів. Доречі, перевірили фахівця на стресостійкість – з понеділка вона приступає до виконання своїх обов’язків.
Надихає і дає енергію майже одностайна позиція колег, їх колосальна підтримка і реальна допомога. Вони, перебуваючи в різних куточках світу пишуть тексти в соціальні мережі, розсилають, складають таблиці для відповідей на листи Міністерства…. Міцнішає наша основна опора – ті, хто залишився в Херсоні. Колектив ХНТУ незламний, дружній, професійний.
Згадую висловлювання колеги з Хмельницького: «Важкий тиждень, але ж це – рутина. Бажаю і Вам налагодити роботу і побути в стані рутинного перебігу подій». І я мрію хоча б про один спокійний тиждень в рутинних справах 
Знаю, що довго в рутині не зможу, адже попереду в Українського ХНТУ стільки надихаючих можливостей
