Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Як психологічний стан впливає на фізичне здоров’я

Психічне здоров’я дуже важливе для  благополуччя будь-якої людини, підтримки нормальних відносин, як в сім’ї, так і в соціумі. І фізичне здоров’я неможливе без психічного здоров’я. Здоров’я, життєвий успіх і так зване щастя в значній мірі залежить від набуття життєвої гармонійної цілісності психічного і тілесного компонентів.

 Як психологічний стан людини впливає на її здоров’я спробували розібратися разом з практичним психологом кабінету «Клініка, дружня до молоді» дитячої поліклініки № 1 лікарні Карабелеша Павловською Людмилою.

  • Емоційний стан завжди впливає на фізичне здоров’я,- говорить Людмила Олександрівна. – Тому що психіка управляє вегетативною нервовою системою, яка працює автономно та керує органами і системами організму людини. Якщо ми перебуваємо в якомусь стресі – миттєвому чи то затяжному, то наш емоційний стан буде впливати на самопочуття. Розстроїлися, образилися, розлючені… У когось тиск піднімається,  у когось серце працює зі збоями, у когось спазми. Якщо людина в напрузі, у стресі – дає збій щитоподібна залоза, шлунково-кишковий тракт та ін. Може мінятися навіть кислотність шлунку. Все залежить від емоційного стану. Не проявляти емоції і почуття – небезпечно!

З нашого дитинства нам говорили: «не можна злитися, ображатися», тобто – стримуйся, не проявляй своїх емоцій. Спрацьовував принцип: гарні дівчатка не б’ються, хлопчики не плачуть. Десятиліттями так виховували нас і ми в свою чергу так виховували своїх дітей.

А затримані емоції викликають зміни на біохімічному рівні: гіпертонічні проблеми, серцеві. Одна третина всіх ішемічних хвороб серця причина не в склерозованих судинах, а інша. Яка?  Сказати важко, бо там працює вегетатика. 

  • Людмило Олександрівно, у «Клініці, дружній до молоді» Ви працюєте з дітьми і підлітками. Як знаходите підхід до таких відвідувачів?
  • Працюємо з дитиною, якщо вона до 12 років – з батьками, сімейною системою. Адже зі свого боку батьки ще не можуть довіряти в якихось питаннях, а діти ще не проявляють дорослості. Як писав Фрейд в останні роки свого життя «Лікує тільки любов» Тож починаю прийом з поваги. Безумовного прийняття  особистості дитини. Адже у віці 4+ дитина вже особистість. Починаю з того, що вона має право бути такою, якою вона є . До того ж, дитина не з’явилася ні звідки і не відірвана від родини. Тож на її розвиток, той же психологічний стан накладається генетична база, якісь сімейні тенденції.

Часом приходять батьки з проханням: зробіть що-небудь.  Тому спершу працюю з батьками, з дитиною знайомлюся. Треба розвідати, які в неї є потреби і які з них не закриті, або простіше кажучи закриті. Якщо це не з’ясувати відразу, розвиватися далі неможливо. Для прикладу: якщо ми голодні, то нам треба задовольнити голод і ми не будемо думати про високі матерії.

  • Часом у собі не можеш розібратися, а тут треба не просто слухати, а ще й віднайти мотивацію налагодження стосунків у тандемі батьки – дитина. Є якісь поради?
  • Нерідко діти вважать, що її рідні улюблені люди її не поважають, не розуміють. Тож радила би щодня приділяти дитині 15-20 хвилин уваги. Не у вигляді контролю, критики, а вислухати дитину. Перші три хвилини зустрічі з дитиною вирішує все і запам’ятовується на все життя. Це те тепло і любов, які потрібні дитині. От як ви зустрічаєте давню подругу чи друга? Кажете: рада бачити, скучала за тобою, я так рада що ти прийшла. Так само цього потребує і дитина. А ще обійміть. І тоді ваша кровинка почуватиметься у безпеці, любові і безумовному прийнятті. І тоді з’явиться мотивація до змін. Відчувати, що вона цінна і важлива – запорука особистості. 
  • Ви гадаєте, що недолік уваги напряму може вплинути на фізичний стан здоров’я?
  • Спостерігала це особливо у підлітків. Типу: батьки не довіряють на повну, вони стають «незручними».  І починається… Діти навіть хворіють. Зранку може з’явитися температура – а треба йти до школи, нудота, голова болить. Тож треба дозволяти дитині проявляти емоції. І вчити їх цьому. Батьки ж мають бути толерантними, у першу чергу терпимими. Оскільки здоров’я напряму залежить від психологічного стану людини. Тому дітям слід дозволяти проявляти емоції.  Аби в подальшому уникнути різного роду психозів, неврозів, депресії. Здорове покоління – здоров’я нації і важливе для держави. А здоров’я нації – емоційне здоров’я. Якщо ми свої емоції проявляємо, то фізичний стан нормалізується. 

– Як взагалі ставитеся до вакцинації дітей? Не всі батьки довіряють щепленням і з цим бувають проблеми, наприклад, у садочок можуть не прийняти?

  • Я напряму з процесом щеплень не пов’язана. Але гадаю, що батькам навіть однозначно категорично налаштованим, слід пояснювати, що щеплення не шкодять здоров’ю. І при цьому не нав’язувати, не примушувати, а розказувати, інформувати, пояснювати. Якось так: маєте право робити чи не роботи, але дивіться – переваги такі, ризики – мінімізовані ( у разі, якщо дитина здорова, не потребує додаткового обстеження). Головне – достовірність інформації. І вже давно відомо, що саме вакцинація врятувала світ від багатьох невиліковних хвороб.
  • Людмило Олександрівно, Ви вже 12-й рік працюєте практичним психологом у «Клініці, дружній до молоді», кожного року до кабінету звертаються понад три тисячі підлітків. Отже, Вам довіряють. Яким був шлях до такої діяльності?
  • Психологія мене цікавила зі студентських років.  Хоча самій довелося багато працювати над своїм «я», перебороти негативне сприйняття себе, набути впевненості у собі. Навіть до вузівського драмгуртка ходила. Так би мовити самостверджувалася, сміливості набиралася. Адже спершу слід починати з себе, а тоді вже переносити набуті навички на людей. Певний час я працювала в школі, де також вчилася, вчилася передавати знання. Знаєте як буває: вчитель знає, а навчити не може. Бо знайти своє місце у житті – це дар, а то й боже благословення і це не для всіх. Психолог теж людина, але більш тонше відчуває чужий біль і повинен не просто співчувати, а з’ясувати обставини, причини ситуації, пояснити її виникнення і розкласти все по поличках. Це як шахист бачить ходи наперед, а психолог назад – що передувало ситуації. Якщо ми хочемо змін, то в першу чергу треба себе сприйняти, прийняти себе таким яким ти є. Усвідомити свої слабкі і сильні сторони і правильно ними користуватися в тих чи інших обставинах. Мені це  допомагає навіть і в особистому житті. 
  • Тож діти – Ваше покликання?

Вони незмінно на моєму життєвому шляху. З 2005 року я дійсний член Української Спілки Психотерапевтів, але продовжую вчитися щодня. Зокрема, вчуся сама і вчу дітей не ображатися. А говорити, запитувати якщо щось незрозуміло. Наприклад, хтось підвищив на вас голос, то потрібно сказати: мені не подобається, коли на мене кричать. Це зупиняє гнів і вирівнює конфліктну ситуацію, зупиняє на самому початку. 

Якщо порівнювати з минулими роками, то зараз проблем у молоді побільшало. Психологи стверджують, що кожне десятиліття нове покоління стає більш чутливим, психоемоційним. Біологічні, біохімічні ритми  впливають на це.

Це наша розплата за цивілізацію. Тому такими важливими для здоров’я стають самоствердження, самопереконання. Треба дозволяти собі висказати образу, фізично на неї відреагувати, «випустити пар», так би мовити, тоді вегетатика нормалізується, все приходить до ладу. 

Профілактичний напрямок є основним у роботі кабінету. Тому я, як і решта фахівців кабінету, організовую і проводжу різноманітні за тематикою та формами інформаційні заходи у навчальних закладах міста. 

Теми і ми пропонуємо і навчальні заклади замовляють – що на разі є нагальною проблемою у закладі. До того ж, у коледжах і училищах є кабінети які слугують консультативними пунктами, де не зволікаючи можна поспілкуватися з бажаючими. Найбільше, що турбує підлітків це – як поводитися з однолітками, батьками, заявити про себе в колективі, як не залежати від думки інших людей і навчитися поважати себе.

Не менш цікавою для них є тема безпечних сексуальних відносин, репродуктивного здоров’я, позбавлення шкідливих звичок, булінгу та насилля.  

Молоді люди повинні пам’ятати, що життя сповнене як позитивних, так і негативних емоцій, і треба вчитися їх сприймати і реагувати відповідно, без шкоди своєму здоров’ю.

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН