Інна Мокіна: «Адвокат має бути принциповим, а не конформістом, сильною особистістю, адже саме він направляє клієнта, а не навпаки»

В інтерв`ю журналістки Лідії Григор`євої, яке вийшло в ефір на телестудії «Український південь», голова Ради адвокатів Херсонської області Інна Мокіна розповідає про розвиток нашого суспільства та громади, а також про адвокатську діяльність.

— Інно Володимирівно, 2020 рік змінив плин життя багатьох, він ввійшов в історію, як карантинний. Ти не менш у адвокатському житті Херсонщини були події і яскраві, і важливі?

— Безумовно, це події нашої регіональної адвокатури, оскільки вона мені найближча. Такою подією для мене став наш черговий форум «Таврійські зорі». Мені дуже приємно, що попри карантинні заходи ми все ж таки його провели. У нас було зареєстровано майже 600 осіб. Традиційно форум відбувся у Палаці молоді та студентів. Адвокати реалізували набрання необхідної кількості залікових балів для підвищення кваліфікації саме завдяки цьому заходу. Приїздили на Форум наші колеги з вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України. Вони також залишилися задоволені. Загалом форум пройшов дуже успішно.

— Чи потрібні зустрічі офлайн, зважаючи, що поступово все йде – онлайн?

—Безумовно. Адже це обмін енергетикою, можливість безпосереднього спілкування і постановки запитань, що не вдається повноцінно реалізувати при використанні платформи Zoom.

— Які ще цікаві події для адвокатської спільноти?

— Вибори міського голови. Це було досить цікаво. Майже всі адвокати були задіяні в цьому процесі, підтримували кандидатів і допомагали їм юридично, а також балотувалися самі. Ці вибори показали, що адвокати — люди з відповідальною громадянською позицією та дуже соціально активні.

Інна Мокіна зі студентами

— Адвокат — цікава та захоплююча професія, але складна і фізично, і морально. Як завжди все встигати?

— Ця професія дійсно складна. Чим стрімкіше економічно і ментально йде вперед суспільство, тим складніше стає адвокату. Тому що змінюються люди та їх менталітет. Попри те, що адвокат має бути обізнаний у головних трендах законодавства, він має бути ще й фізично дуже міцною людиною. Тому можу всім порадити займатися спортом, адже без гарної фізичної форми адвокату у професії буде складно.

— Який сьогодні шлях адвоката? Чи складні кроки становлення? З чого треба починати, щоб стати адвокатом?

— Починати треба з освіти. Наступний крок — два роки стажу за фахом. Далі можна звертатися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, складати іспити, півроку стажуватися і йти у професію. Проте не кожен розуміє, що означає адвокатура. Сьогодні дати їй коротку дефініцію навряд чи вийде. Це трохи бізнесу, адже все змінюється — від часу розпаду СРСР та започаткування нашої незалежної держави ми починали з ринкової економіки, яка потрапила в усі сфери нашого життя, в тому числі правознавство. Корупція в правовій системі — наслідок того самого ринку. Треба бути дуже обережним, коли будуєш відносини з клієнтами. Треба бути розумним та добре знати і застосовувати Правила адвокатської етики. При цьому треба бути успішним та заробляти. Тобто необхідно знайти баланс між гарним заробітком і дотриманням етичних норм. Психологічно складно вибудовувати відносини зі своїм клієнтом, адже не кожен готовий почути правду від адвоката, тобто реальну перспективу справи. Потім може відбутися крах надій. Це – небажаний результат. Тому адвокат має бути принциповим, а не – конформістом, психологічно виваженим, сильною особистістю, адже саме він направляє клієнта, а не навпаки.

— Як часто виникають питання дисциплінарної відповідальності?

— Тут не все бездоганно. Трапляються дуже неприємні випадки і у стосунках адвоката з клієнтом, і у стосунках адвоката з суддями , прокурорами, слідчими. Проте, останні роки ми зустрічаємося з ситуаціями, коли адвокат приходить у судове засідання і стає свідком незаконних дій інших учасників процесу. Наприклад, прокурор заздалегідь не вручив клопотання, яке має розглядати суд. За правилами нового КПК сторонам кримінального провадження клопотання має бути вручене до того, як воно почне розглядатися суддею. У нас такі клопотання частіше за все стосуються запобіжного заходу, в основному його продовження.

Дуже часто прокурори усно заявляють клопотання у суді попри те, що КПК містить зовсім інші вимоги. Виникає ситуація, коли адвокати бурно протестують, і цей процес тим більш активний, чим більш прихильним є суддя до такої незаконної позиції державного обвинувачення. Трапляються випадки, коли суддя, попри те, що клопотання заявлено не за процедурою, може і без вручення стороні кримінального провадження ( зокрема стороні захисту) задовольнити таке клопотання. Це тягне за собою апеляційне оскарження і певний розголос, коли у адвоката виникає підстава звинуватити у порушенні закону саме суд.

Я вважаю, що цього не має бути в нашому суспільстві, якщо ми дійсно хочемо побудувати довіру до суду. Тому хочу побажати судовій системі все ж таки намагатися дотримуватися рівності прав учасників процесу і припинити ввімкнення зеленого світла у деяких випадках для сторони державного обвинувачення, коли вона не дотримуються процедури. Останнім часом певні кроки на цьому шляху ми вже зробили, і апеляційна інстанція правильно вирішує такі апеляційні скарги, не сприяє подальшому порушенню прав сторони захисту своїми рішеннями. Це дає нам певну надію, що подібні явища можна подолати.

Інна Мокіна з колегами

— Є питання цькування в резонансних справах. Наскільки сьогодні адвокат захищений у нашій країні?

— Я скажу відверто: я не вважаю, що адвокат сьогодні достатньо захищений. Певні важелі захисту він має. Якщо це відбувається в стінах суду, є судова охорона. До речі, цьогоріч ми підписали меморандум між радою адвокатів Херсонської області і територіальним управлінням. Але це може відбуватися і поза стінами суду. Наприклад, коли виникають стихійні збіговиська осіб, які чомусь називають себе активістами. Я вважаю, що фактично це – хулігани, особи, які порушують громадський порядок і погрожують захисникові. У нас чітко передбачена кримінальна відповідальність за це. Тому Рада адвокатів завжди стоїть на сторожі і звертається до правоохоронних органів.

Ми виступаємо у ЗМІ задля того, щоб запобігти таким ситуаціям і роз’яснити особам, які незаконно проводять такі «заходи» та застосовують фізичне насилля, що може виникнути ситуація, коли буде застосована зброя. Адже виникає право на необхідну оборону. Тоді наслідки можуть бути страшними. Ми ще ніколи не застосовували заходи оборони адвоката. Але іноді нас змушують це зробити. Тому, перш за все, необхідно проводити роз’яснювальну роботу, забезпечувати громадський порядок. Я вважаю, що поліція має рішуче боротися з таким свавіллям. Якщо особа завдає тілесні ушкодження адвокату, рве одяг, штовхає, то поліція має вжити заходи адекватного втручання і забезпечити порядок і фізичну недоторканність адвоката. Оскільки останній виконує своє процесуальне завдання. Його правова позиція не підлягає обговоренню ані активістами, ані будь-ким іншим, окрім адвоката і його підзахисного.

— Самопредставництво людини в суді – це наскільки Ви вважаєте ефективним?

— У нас вже є нові процесуальні кодекси, де передбачається подібна можливість для юридичних осіб. Я ставлюся до цього явища позитивно, оскільки юридична особа має право самостійно визначитися, хто буде представляти її інтереси. Там є керівник, у нього є посадові обов’язки. Ефективність проведення в тому числі і певних заходів врегулювання господарських спорів або спорів щодо юрисдикції адміністративного суду лежить на керівнику.

Інна Мокіна бере участь у заході Асоціації правників України

— Зважаючи на ваш досвід, чи є безоплатна правова допомога якісною, хто залучається до неї?

— Безоплатна правова допомога — це те, що запропонувала нам держава, починаючи з 2013 року. Її надають ті ж самі адвокати, які надають і платну правову допомогу. Платить за цю допомогу держава. У нас часто виникають ситуації, коли людину затримують на хабарництві і обов’язковою є участь захисника. Людина не була готовою до такого розвитку подій, і вона не має договору з адвокатом. Про це повідомляється в Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, прибуває адвокат і при затриманні надає правову допомогу.

Якщо людина в подальшому ні з ким не укладе договір, то адвокат залишається в цій справі. Говорячи про якість, основну роль тут відіграє людський фактор. Безумовно, є стандарти надання правової допомоги і кожен адвокат, який уклав контракт з центром, має їх дотримуватися. Тобто там все зарегламентовано. Є адвокати, які виконують свої обов’язки добросовісно, і ми ними пишаємося. Однак є колеги, які не завжди виконують роботу якісно і клієнти на них скаржаться.

Проте, іноді на такі речі, які взагалі не входять до рамок комплексу правової допомоги, які має надавати адвокат безоплатно. Наприклад, особи, які були затримані і в подальшому заарештовані та тримаються під вартою, люблять, коли адвокат відвідує їх в СІЗО. Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги не буде оплачувати ці відвідування і бесіди з підзахисним. Тому вимагати від адвоката таких візитів і скаржитися на їх відсутність — неправильно. Треба розуміти межі надання цієї правової допомоги та існуючі стандарти. Якщо є бажання спілкуватися з адвокатом частіше, завжди можна укласти договір.

— Дякую за інтерв`ю!

Підготувала Марина Азізова.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *