В Запоріжжі безхатченка не приймали до лікарні

Запоріжця Володимира Котова понад годину не оформлювали на стаціонарне лікування в дев’яту міську лікарню обласного центру.  Про це повідомила запорізька волонтерка Олена Гула та місцева жителька Дар’я Кашпор. Чоловік з інвалідністю проживає на вулиці, бо не має домівки. Його стан здоров’я погіршився. Волонтери викликали «швидку допомогу», працівники якої оглянули чоловіка та відправили до лікарні. Там у госпіталізації йому спочатку відмовили.

“Останні три роки знімав будиночок в селі, бо пенсія не дозволяє знімати квартиру в місті. В  березні, внаслідок обмороження, мені ампутували ногу. Я приїхав до міста, аби оформити документи, інвалідність, і вийшло так, що  це затягнулося, і я опинився взагалі на вулиці. Бо, щоб доїхати до села, то з інвалідним візочком в маршрутку не беруть, а в електричку я без допомоги не можу піднятися. Я і в лікарні лежав, потім десь півмісяця жив на вулиці, я змерз дуже, і в мене почала боліти нога, мені викликали швидку допомогу. І в лікарні мені сказали, що нічого страшного – треба мазями помазати і пігулки пропити і відмовилися госпіталізувати. Я сидів біля входу. Потім волонтери кудись дзвонили і мене забрали і почали оформлювати на стаціонар. Взагалі сказали, що лікарі зараз на операції, мене подивляться вже завтра. Мені немає куди йти, я намагався влаштуватися в будинок для інвалідів, але мені там відмовили, бо в мене є діти, але я ж з ними не спілкуюся, років з 20 так точно”,  – розповів Володимир Котов, безхатченко.

 

“У нього на стопі, на тій нозі, що здорова з’явився набряк, почала паморочитися голова. Ми викликали швидку, вона приїхала, перевірила всі документи і зазначили, що є показники на госпіталізацію, що є набряк і треба провести огляд. В лікарні його оглянула хірург, яка вже робила йому колись операцію, ампутувала іншу ногу. Вона сказала, що ступня гонгренна, але приводу лягати в стаціонар не бачить, сказала, щоб він їхав додому і лежав. Бо набряк ноги в нього через те, що він сидить. Потім йому ще викликали терапевта, його знову оглянули і сказали те саме. Він мені подзвонив і сказав, що він сидить просто надворі. Лікарі письмову відмову не захотіли давати. Оскільки в нього є діти, з якими він не спілкується, а я йому ніхто. Взагалі ним опікуються соцслужби. В нього є фіктивна прописка, аби він хоч якось отримував пенсію. Взагалі, я його просто побачила на зупинці і вирішила допомогти. Він мені розповідав, що колись втратив житло, бо його обдурив друг, а він не став з ним судитися. Потім певний час був на заробітках, але житло так і не придбав, а з родиною припинив спілкуватися. Потім певний час жив в Християнському центрі в Вінницькій області. Ми збираємося його оформити в будинок для інвалідів”, – каже запоріжанка Дар’я Кашпор.

 

Після того як волонтери зателефонували на урядову гарячу лінію 15-45, а також звернулися до місцевої влади, чоловіка оформили на стаціонарне лікування. За словами головного лікаря 9 міської лікарні Кирила Нерянова, він не чув про цю ситуацію, але зазначив, що в допомозі в лікарні не відмовляють.

UA: Запоріжжя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *