Не є таємницею, що випускники херсонських шкіл виїжджають за кордон для здобуття вищої освіти. Абітурієнти з високими балами зовнішнього незалежного оцінювання ставлять у пріоритеті київські виші або престижні університети в крупних містах України.
Існуюча система вступу передбачає: якщо не отримав бюджетне місце в першопріоритетному закладі, то в інші можна вступати лише за контрактом. За ті ж кошти, а по деяких спеціальностей – і дешевше, можна вивчитись у польському університеті і отримати диплом європейського зразка. Тому батьки й випускники віддають перевагу іноземній освіті.
«Я не погоджуюсь з тими процесами, які зараз відбуваються в освіті. Кошти платників податків витрачаються на заробітну плату вчителям, закупівлю підручників, забезпечення навчального процесу. А користуються нашим ресурсом інші країни! У регіонах «вимивається» людський капітал, і зовсім скоро вони стануть депресивними. Потрібна державницька позиція – зменшити перепони для абітурієнтів. До Польщі їдуть, тому що приймають на навчання без ЗНО. Хоч це дуже гарний інструмент боротьби з корупцією в освіті, можливість талановитим дітям вступити до омріяної виші. Але для решти вступників стає нездоланним бар’єром», – прокоментував ректор Херсонського державного аграрного університету Юрій Кирилов у прямоефірній передачі «Перехрестя думок» на телеканалі «Скіфія».
Система вступу лише за результатами ЗНО повністю зачинила двері перед сільгоспвиробниками, які хотіли б отримати теоретичні знання після десятків років роботи на землі. Також без складання іспиту не можуть вступити до вишу ті, хто закінчив школу 5-10 років тому, і сьогоднішні абітурієнти, що мають недостатньо високі бали з тестування, але готові платити за навчання.
В умовах «демографічної ями» (зараз вступають до вишів діти 1999-2000-х років народження, коли в України спостерігався спад народжуваності) потрібна нова модель вступної кампанії, щоб залишити у регіонах молодих людей, котрі хочуть жити й розвивати свої території.
