Фото з Fb/Юлія Кисельова.
Попри безпекову ситуацію, представники малого та середнього бізнесу намагаються відновити власну справу, створюють нові робочі місця, займаються волонтерством. В яких умовах підприємці Херсонщини відновлюють роботу підприєств, – читайте детальніше у матеріалі журналістів інформаційного видання “Український Південь”.
Пошкоджені обстрілами приміщення бізнесу, розграбовані під час окупації та захоплені російськими військовими – це реалії Херсонщини. Після визволення Херсона ворог почав щільно обстрілювати житлові квартали, де розміщені об’єкти малого і середнього бізнесу, тож нині чимало магазинів, кав’ярень, об’єктів сфери послуг стоять із закритими вікнами дсп-плитами, на яких часто в різний спосіб може бути зазначено “Ми працюємо”. Це – реалії міста, яке обстрілюється російською армією.
ПІДПРИЄМНИЦТВО І ВОЛОНТЕРСТВО
Олег Акімченков на роботу до салону-ательє приходить, аби навести лад. Після лютневого обстрілу цього року старої частини міста, для підприємця – це основна робота. До війни це було одне із провідних підприємств з надання послуг населенню з пошиття одягу. З початку окупації салон-ательє підприємець закрив. Це вже пізніше, після визволення, стане відомо, що майстри й майстрині там шили проукраїнські стрічки, які з’являлися на вулицях окупованого Херсона. Через щільні обстріли цієї частини міста, до салону майже ніхто не приходить, із колективу в місті залишилася одна працівниця, телефон якої розміщено на дверях салону.
“Якщо вона може, то допомагає людям з ремонтом одягу вдома. Щодо повноцінного відновлення роботи салон-ательє складно щось сказати, я розумію, що найближчим часом з моїх замовників мало хто повернеться. Я кравець верхнього чоловічого одягу з досвідом понад 40 років, тож розумію, що зараз ті, хто залишаються в місті, просто виживають, їм не до шиття. Але місто я не збираюся покидати, знайшов себе в волонтерстві ще під час окупації, виїздив декілька разів у справах з прифронтового Херсона, але знов і знов повертаюся додому. Справ багато, тож з підприємництва переорієнтувався більше на волонтерські справи. Для відновлення роботи підприємства не збираюся брати ні кредитні кошти, ні державні гранти, я реаліст: сфера послуг буде відновлюватися повільно в деокупованому місті, яке і досі перебуває під обстрілами”, – ділиться з нами Олег Акімченков.
Відео – Олег Акімченков. Наслідки рсоійського обстрілу, лютий 2024 року.
Підприємець говорить, що серед плюсів, що немає комунальних боргів та інших: приміщення не впало в око загарбникам, не було захоплене російськими військовими, а відтак не розграбовано сучасне обладнання, тканина та інша фурнітура й немає комунальних боргів.
У Херсоні до повномасштабної війни працювало мало промислових підприємств, чимало людей займалося розвитком власної справи в різних сферах. Тут працюють нині кав’ярні, невеликі продуктові та будівельні магазини поруч з будинками. Але більшість бізнесу стоїть зачиненим – це закономірно, бо місто під обстрілами, а більшість населення, що залишилися – це пенсіонери.
Найсміливіші підприємці продовжують не просто працювати, а поєднують зі своєю громадською позицією.Навесні відкрила сувенірну крамницю і Юлія Кисельова, власниця кав’ярні, волонтерка.
«Все, що є в нашій лавці зроблено нашими руками й херсонцями зі всієї України. Вторговані кошти за продаж сувенірів ідуть на потреби наших хлопців, якими ми опікуємось. Ми не збираємо донати, ми продаємо наше мистецтво задля перемоги. Багато інших сувенірів в роботі. Є відправлення новою поштою по Україні й за кордон, – зазначила Юлія Кисельова.
Фото Юлія Кисельова/Fb. Сувенірна продукція.
Чимало підприємців Херсона поєднують розвиток власної справи й волонтерство, допомагають в цьому, як їх зв’язки, які вони набули під час ведення власної справи, так і бачення реальних потреб місцевого населення, на які місцева влада не може реагувати швидко.
ЗНАЙТИ ФІНАНСОВИЙ РЕСУРС І ЗБЕРЕГТИ КОМАНДУ
Підприємці Херсона, аби мати фінансовий ресурс на відновлення власної справи в прифронтовому місті та збереження кадрового потенціалу, роблять кроки на розширення або відновлення бізнесу в інших регіонах.
Ігор Гарагуля до повномасштабної війни успішно вів бізнес з реалізації медичного обладнання, мав великий спеціалізований магазин в Херсоні – «Медтехніка». Працювали дві філії у Миколаївській області, а також на лівобережній частині області, яка нині окупована, – в Каховці та Новій Каховці. З початком окупації підприємець намагався зберегти товар і обладнання в окупованих містах, приміщення ще якийсь час системно сплачуючи за оренду. Поступово окупаційна влада провела інвентаризацію підприємств, які не перереєструвалися за законодавством рф, і два магазини в лівобережній частині окупованої Херсонщини були захоплені, а майно викрадене на загальну суму майже 6 мільйонів гривень. Так у підприємця утворився борг перед постачальниками на суму понад 2,4 млн гривень, а власні збитки торговельного обладнання, комп’ютерної техніки та іншого спеціалізованого обладнання, в кожному магазині, окрім власного викупленого товару 3,6 млн грн, сягнули понад 200 тисяч гривень.
Філії підприємства в Миколаєві та селищі поряд з містом спочатку війни теж не працювали. Ситуація була вкрай критична через постійні обстріли.
“Саме першою почала відновлюватися філія в Миколаєві, повернулася співробітниця, яка почала працювати декілька днів на тиждень, а потім з поступовою стабілізацією безпекової ситуації, якщо можна так сказати, – щодня, – говорить підприємець. – Поступово приєднався до неї й майстер з ремонту домашньої медичної техніки. Так вони разом через день почали працювати по три-чотири години в обох Миколаївських філіях».
У Херсоні після звільнення російська армія почала вкривати щільними обстрілами, планів щодо відновлення роботи підприємства не було, – каже підприємець.
Товар з херсонського підприємства був захований в декількох місцях співробітниками, які під час окупації не кинули все напризволяще, були й спроби захоплення як приміщення, так і товарів місцевими “колегами-калоборантами”. Але все ж центральний офіс було розграбовано російськими військовими.
“З кінця 2022 року я почав як волонтер вивозити людей з міста, бо людське життя – безцінне. Знову про відновлення роботи почали говорити співробітники, які залишилися в місті: майстер з ремонту техніки та дві менеджерки з продажу. Я до цієї ідеї поставився скептично, адже у місто почали привозити чимало гуманітарних вантажів з медтехнікою, я сам навіть завозив подібні речі, але пристав до думки, що може спробувати, бо людям потрібно було на щось жити”, – розповідає Ігор Гарагуля.
Три співробітники провели ревізію товару, який був захований в різних місцях під час окупації, все перебрали, бо були й в приміщеннях, які потрапляли під і обстріл. Відкриття магазину в Херсоні відбулося березні 2023 року.
“Спочатку працювали декілька днів на тиждень по кілька годин, зважаючи на безпекову ситуацію, а зараз вже цей колектив увійшов у графік працює щодня з 9-ї до 15 години. Додався ще один майстер з ремонту тонометрів, – каже Ігор Гарагуля.
Такий графік зумовлений тим, що після обіду в прифронтовому місті на вулицях майже немає людей.
Ігор Гарагуля розповідає, що планував з колективом у лютому 2022 року відкрити філію з продажу медтехніки спочатку у Маріуполі, потім в Бахмуті. Там за їх аналізом були у людей великі зарплати, гарний рівень життя і майже відсутня профільна конкуренція. Але в березні 2023 році було прийнято неочікувано рішення відкрити філію в Одесі. Там перебувала одна зі співробітниць підприємства, тож був зроблений цей крок. Але і досі магазин є неокупним, – каже підприємець.
«Ми відновили роботу підприємства, аби не втратити свій професіоналізм і зберегти колектив, який залишається в Україні, бо команда – це капітал. Кадрова проблема величезна на сьогодні. Пішли на зустріч і постачальники, перед якими виник борг за вкрадений окупаційною владою товар: щось списали, а частину боргів перенесли в договори поступових виплат, – розповідає Ігор Гарагуля.- Можливість ні кредитних коштів, ні інших, я не розглядаю”, бо війна триває і як показує “досвід підприємця під час війни” – це тільки посилює ризики збільшення боргів, бо в реальному українському світі бізнесу на свіжоокупованих, або звільнених територіях ніякий форс-мажор не працює. Все лягає тягарем на власників бізнесу. Факт перевірено особисто. Маємо сподівання на майбутнє повноцінне повернення до Херсону зі своїм професійним профілем роботи».
Фото Ігоря Гарагулі/Fb.
Окрім підприємницької діяльності, нині він займається і волонтерством, допомагаючи й цивільному населенню міста Херсон і прибережних сіл Херсонщини, і ЗСУ, які в Кринках на лівобережжі Херсонщини утворили плацдарм.
ВІДКРИТИ ВЛАСНУ СПРАВУ У ПРИФРОНТОВІЙ ХЕРСОНЩИНІ
За два місяці 2024 року в Херсонській області розпочали підприємницьку діяльність 436 фізичних осіб-підприємців та 28 юридичних осіб, – повідомили податківці. Відкривають власну справу в тих напрямках, на які є попит серед місцевого населення, яке тут залишається, чим живе людина сьогодні.
Відновленню певної ділової активності в області сприяло і поверненню в регіон банківських установ, Нової пошти та Укрпошти, перелаштування їх роботи й на мобільні підрозділи.
У березні у Херсоні підприємець Михайло Клещицький відкрив стоматологічну клініку з повним циклом робіт – від лікування до імплантації. Маючи 11 річний практичний досвід роботи і як лікаря-стоматолога в комунальному підприємстві, і як керівника, йому вдалося зібрати воєдино колектив однодумців, серед лікарів працює і переселенка з Бахмута, відкривши власну справу у березні 2024 року.
На питання, чи не боїтеся обстрілів, відповідає так: “Я фаталіст, вважаю, що чому бути, то того не обминути. Поки наша команда в Херсоні, ми не збираємося переїжджати/виїжджати. Клієнтів достатньо, адже на сьогодні багато стоматологічних клінік закрилося, або мають не повний склад лікарів, або ті приїздять на роботу до Херсона двічі на тиждень. Тож ми працюємо щодня”, – каже Михайло.
Про відкриття власної справи думав давно, а мрія реалізувала під час повномасштабної війни. Було закуплено за власний кошт сучасне обладнання, підібрано й облаштоване гарно орендоване приміщення.
“Зараз у місті чимало клінік продається, як і виставлено на продаж чимало елітної нерухомості, але купувати в місті, яке щодня під обстрілами, я вважаю недоцільно. Якщо обставини змусять нас покинути прифронтовий Херсон, то скоріше переїдемо до Одеси, але у нас зараз клієнтів достатньо в Херсоні, чимало з них втратило зв’язок зі своїм лікарем. Поки можу, я хочу розвивати Херсон – своє рідне місто”, – додав Михайло.
Фото Михайла Клещицького/Fb. З пацієнтом.
МІКРОГРАНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ НА ВІДКРИТТЯ ВЛАСНОЇ СПРАВИ
За даними Херсонського обласного центру зайнятості у 2023 році була отримано 15 мікрогрантів на суму 3,5 млн гривень та створено 29 робочих місць.
Як зазначає фахівчиня Херсонської обласної служби зайнятості Яна Тлуста, підприємці відкрили на ці кошти: аптеки, магазин будівельних матеріалів, продуктовий магазин, стоматологічний кабінет, відновили роботу мініпекарні, мінідрукарні, СТО, створили бджолоферму, розпочали виробництво та продаж паливних брикетів, бетонних та шлакоблоків, почали надавати послуги з очищування та калібрування зерна; а також розширили надання землевпорядних послуг.
У березні спеціалісти Центру зайнятості провели воркшоп для тих, хто хоче отримати від держави фінансову підтримку на розвиток власної справи. Зацікавленість велика у населення до відкриття власної справи через брак робочих місць.
Досвідом під час прямого ефіру ділилися ті, хто вже пройшов цим шляхом.
Для Інни Яковенко з Нововоронцовської громади – отримання гранту дало можливість відновити роботу виробництва бетонних та шлакоблоків для населення, яке було суттєво пошкоджено обстрілами під час бойових дій у 2022 році.
Наталія Чепка, жителька Кочубеївської громади, що була звільнена однією навесні 2022 року. На початку повномасштабної війни вона евакуювалася до Польщі, повернувшись додому, вона, не маючи роботи, відкрила власну справу, створивши й собі робоче місце, і ще односельцям, надаючи послугу, яка була вкрай потрібна на той час в громаді.
Підприємці завдяки державній програмі відкрили власну справу в тій сфері, в якій була на тоій час потреба в громаді, – це сприяло успіху. Але важливо спочатку провести аналіз економічної ситуації, зважаючи на безпекові ризики, адже ворог стоїть на лівобережжі Дніпра.
Але прифронтова Херсонщина – це не тільки виклики, але і можливості для тих, хто залишається жити. Зі зростанням попиту населення на ті чи інші послуги та товари можливо знайти своє місце у рідному краї, відкривши власну справу та створивши робоче місце і для своїх земляків. Держава готова інвестувати в це кошти, проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення. Історії підприємців показують, що ті, хто прагне змін, мають ідею, бажання працювати, завжди знаходять фінансовий ресурс та однодумців, з якими втілюють в реальність неймовірні речі.
Важливо і пам’ятати, що час гуманітарної допомоги, яка надходить на деокуповану територію Херсонщини, поступово мине, тож варто сьогодні думати, чим займатися в же завтра.
Автор – команда інформаційного видання «Український південь».
Фото з відкритих джерел.
