Останнім часом Свято-Троїцький сквер має вигляд прекрасного місця для родинного відпочинку з усіма ознаками європейської культури. І мені — не тільки як журналісту, а й просто спостерігачу за культурним розвитком шуменців — стало дуже цікаво відповісти собі на одне питання: «В чому секрет такого феномену, як Свято-Троїцький сквер у Корабельному районі Херсона»? І щоби віднайти цей секрет, я хочу разом з вами пройтися сторінками сучасної історії проспекту Димитрова, 19.
Старожили Шуменського мікрорайону, проходячи повз центральну арку нинішнього Свято-Троїцького скверу, інколи пригадають собі початок 90-х років — це був період розвалу Радянського союзу, який в народі отримав славнозвісну назву «лихі 90-ті».
По проспекту Димитрова, навпроти 19-го будинку, у ті «лихі часи» була територія, що за думкою педагогічного колективу школи № 1, на чолі з директором В.Шиянюком, мала стати зеленою, парковою зоною. Але думкам і бажанням вчителів на той час не судилося бути втіленими у життя. Територія за відсутності господаря перетворилася на пустир з дикими рослинами та чагарниками. Зграя диких собак жахала людей, які йшли з роботи до дому.
Марія Василівна Іванішина згадує ті часи: «Що творилося тоді Боже мій… батьки з маленькими дітьми обходили це місце десятою дорогою, бо боялися собак, що кидалися на дітей… А пенсіонерам як не зручно було… Ні пройти, ні сісти, ні відпочити. Просто жах та й все».
Все змінилось навесні 1998-го року, коли православній громаді, на чолі з настоятелем протоієреєм Євгенієм, місцева влада дала дозвіл на будівництво храмового комплексу в ім’я Святої Тройці. І з цього часу занепале місце, з чагарниками на пустирі та зграями диких собак, крок за кроком почало перетворюватися на духовно-суспільний простір Шуменського мікрорайону.
Не все так легко давалося, як того хотілось, але спільними зусиллями прихожан стіни храму почали підніматися. Першим, значним поштовхом для розбудови храмового комплексу, став міжнародний музичний фестиваль духовної пісні «Відкрите небо», який зібрав навколо себе тисячі херсонців.
Із закінченням зведення храму основну увагу направили на територію, де розташовувався храмовий комплекс Святої Тройці.
За переконливою думкою місцевої громади не можна було допустити, щоби ця територія і надалі нікому не була потрібною. Перше, що було зроблено — вичистили зелену зону від дикої порослі та чагарників, сміття, яке збиралося роками. Другий етап становив прокладання пішохідних доріжок плиткою. І як тільки колись занедбана територія почала набувати вигляд паркової зони, за клопотанням місцевої громади у 2012-му році отримала офіційну назву – Свято-Троїцький сквер.
З цим пов’язаний новий етап розвитку вже Свято-Троїцького скверу з його архітектурним ансамблем. На зелені ділянки завозиться грунт, сіється трава, висаджуються декоративні дерева, котрі утворюють неповторний ландшафт живої природи.
При вході у сквер будується центральна арка, оголошується стратегічній план — побудувати сучасний музичний фонтан з використанням нових комп’ютерних технологій. Під кронами розкішних дерев розташовують лавки, і найголовніше – для дітей поставили великий ігровий майданчик.
Втім, зона екологічного, культурного проведення часу місцян, стала не останнім приємним сюрпризом для шуменців: щорічна серія духовно-культурних заходів назавжди входить у звичне життя людей. Чого лише варті міжнародні музичні фестивалі; заходи з нагоди дня матері, сім’ї, вишиванки, котрі збирають навколо себе не лише херсонців, а й мешканців різних районів Херсонської області.
Минулого року вперше в Корабельному районі відкрили резиденцію святого Миколая.
Щорічна Різдвяна міжнародна програма під назвою «Різдвяне Дитя» взагалі стала настільки популярною, що для отримання різдвяного подарунка батьки з дітьми записуються вже за пів місяця до події.
А неповторна різдвяна нічна ілюмінація… Своїми яскравими вогнями перетворює зимні вечори на теплі емоції та враження.
На жаль, неможливо передати словами своє захоплення тими змінами, які відбуваються на очах мешканців Шуменського мікрорайону. Але, деякі враження людей, що спостерігають за метаморфозами цієї території, мені б хотілося розмістити на сторінках моєї публікації.
Антон Коршунов: У Херсоні це перший раз, коли церква подбала не лише про своїх парафіян, а й про всіх інших людей, які зможуть відпочити в цьому сквері.
Віра Принц: красива церква, красивий сквер поруч.
Віктор Усов: Чудовий храм. Дуже прикрасили своїми силами навколишню територію.
На початку статті я поставив собі питання «в чому ж таки феномен розвитку Свято-Троїцького скверу»? І, поспілкувавшись із настоятелем храму о. Євгенієм, почув відповідь: «Просто треба любити Бога, і любити людей, і багато, багато працювати!»
Ось який секрет розкрив нам прекрасний Свято-Троїцький сквер!
