Один з найвизначніших художників-мариністів світу став нав’язливою метою для росіян, які вимірювали вартість творів інших авторів «по Айвазовському» та викрадали його картини з музеїв окупованих міст. Не оминула ця доля і Херсонський художній, звідки окупанти незаконно вивезли три полотна видатного майстра.
Називаючи Айвазовського «великим російським художником» (бо він навчався у Петербурзькій академії мистецтв), росіяни «викреслюють» всі «неканонічні» факти його життя, про які ми вирішили згадати у день його народження.
Любов до України в майбутнього художника виплекав його батько-вірменин, чиї предки у ХVIII ст. переселились із Західної Вірменії до Галичини, а у 1812-му він перевіз свою родину до Криму. Там, у Феодосії, 29 липня 1917 року і народився Ованес Айвазян, якого світ знатиме як Івана Айвазовського.
Ностальгуючи за далекою батьківщиною, батько сімейства охоче приймав удома мандрівних бандуристів. Коли вони співали разом українські пісні, маленький Ованес пробував акомпанувати їм на скрипці. Через багато років на урочистому вечорі в Санкт-Петербурзі Айвазовський блискуче виконає на скрипці ці українські мелодії, почуті у дитинстві.
І сам художник, і його батько вільно володіли українською та польською мовами. Подейкують, завдяки цьому Айвазовський у Венеції познайомився з Гоголем — просто почувши його українську. Знайомство переросло в міцну дружбу.
Попри те, що «найрозкрученішими» творами Айвазовського є морські пейзажі, Україна стала однією з домінантних тем його творчості: Дніпро, степ, вітряки, українські хати. З десяток своїх картин художник присвятив українським чумакам. Навіть свій кримський маєток Айвазовський облаштував так, щоб він нагадував українські хутори.
Айвазовський міг жити де завгодно, але після навчання та подорожей він оселяється у рідній Феодосії, де проведе більшу частину свого життя та стане найбільшим благодійником міста: саме завдяки йому у Феодосії з’явилися водогін, музей старожитностей і живопису, навчальні заклади, був реконструйований морський порт, проведена одна з перших у Російській імперії залізниць.
Все своє життя Айвазовський тяжів до культурного українського суспільства і часто подорожував по містах України, мав тісні зв’язки із Херсонщиною, товаришував із родиною Фальц-Фейнів. Щоліта, повертаючись із Петербурга до Криму, Айвазовський зупинявся у них, мав свою кімнату, облаштовану під майстерню, дарував друзям свої твори. До речі, появі низки його картин української тематики сприяла саме Софія Богданівна Фальц-Фейн.
