На Херсонщині 49 громад, які утворилися в результаті адміністративно-територіальної реформи і кожна з них має потенціал для розвитку і може бути спроможною. Як наповнювався бюджет громад Херсонщини в 2021 році і які перспективи на 2022 рік — про це дізналися в спеціальному інтерв’ю для інформаційного видання «Український південь» з Ларисою Оленковською, виконавчою директоркою регіонального представництва асоціації міст України.
— Як наповнювались бюджети громад у 2021 році?
— Практично усі громади Херсонської області демонструють ріст своїх бюджетів. У нас є очевидні лідери, слід їх відзначити. Наприклад, дуже серйозне зростання показали Чулаківська громада, Таврійська громада, Хрестівська громада і, безумовно, це результат системної роботи громади над наповненням своїх бюджетів. Є моменти, де від громад це не залежить. Наприклад, бізнес з якоїсь причини працював на території, потім змінює навіть адресу реєстрації і таким чином, на жаль, доходи місцевих бюджетів знижуються незалежно від зусиль, які докладають органи місцевого самоврядування для наповнення бюджету. На жаль, і таке існує. Ми можемо сказати, що досить активні і енергійні громади, на жаль, сьогодні з цих причин залишаються десь в кінці цього рейтингу по наповненню бюджетів.
— Як вплинуло зростання цін на енергоресурси на життєдіяльність громад?
— Зростання цін на енергоносії автоматично визначають зростання обсягів видатків на енергоносії для усіх бюджетних установ. Це серйозна загроза для місцевих бюджетів. Тому Асоціація міст України негайно втрутилася в цей процес і зайняла активну позицію та сприяла підписанню Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплоаої енергії в опалювальному періоді 2021 – 2022 рр. між чотирма сторонами. Ця ініціатива Асоціації міст України була підтримана Кабінетом Міністрів України, Офісом Президента України, НАК «Нафтогаз України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад. Чому саме такий склад учасників переговорів? В першу чергу, з тієї причини, що потрібно, щоб усі сторони дали добро на те, щоб якимось чином стабілізувати ціни і віднайти ресурси на відшкодування тих видатків, які тепер стали тягарем, що є непідйомним для багатьох громад. Крім того, КМУ готується законопроєкт, про відшкодування частини видатків місцевих бюджетів на енергоносії для бюджетних установ. Уявіть собі, що, вугілля влітку закуповувалося по ціні 5 тис. грн. за тонну, а сьогодні тонна вугілля коштує 9 і 11 тис. грн. І постачальники сьогодні зі зрозумілих причин не можуть поставити вугілля по такій ціні, яка навіть в договорах записана. Це стало причиною серйозної платіжної кризи, тому що не завжди постачальник може дати те, що громада від нього очікує і виконати умови тендерних договорів. Це теж серйозна проблема сьогодні і ми її вивчаємо. Тому видатки місцевих бюджетів, на жаль, також зростають, і попри те, що зростають доходи, у громад сьогодні є мало шансів в наступному році спрямовувати значні видатки на розвиток. Але хочеться сказати, що багатьом громадам , незважаючи на складнощі і кризи, вдалося досягти значних результатів, покращити стан багатьох соціальних установ.
— За рахунок чого ж поповнюється місцеві бюджети на Херсонщині, як лідери громад знаходять додаткові ресурси?
— Однозначно – це системна робота з бізнесом, іншими платниками податків на своїй території. Це величезна робота з тими, хто використовує землю на території громади. Для того, щоб переукласти договори, щоб кошти насправді прийшли в місцеві бюджети, доводиться робити інвентаризацію земель, наводити лад в документації. Працювати потрібно з місцевим бізнесом, намагатися зацікавити його платити податки на території громади, залучати нові бізнеси. Дехто попрацював над перереєстрацією бізнесів, на тій території, де ведеться господарська діяльність. Це дуже важливо. Я вітаю з такими маленькими перемогами наші громади.
— Що ви вбачаєте позитивного в формуванні державного бюджету на 2022 рік для територіальних громад?
— Вже зараз Асоціація міст України активно працює над захистом інтересів територіальних громад у наступному бюджетному році. Поки що вдалося досягти домовленостей про те, що на наступний рік громади отримуватимуть не 60% податку з доходів фізичних осіб, а 64%. Збільшення на 4% здається незначним, але якщо ми з вами перерахуємо це на доходи громад, то суми вийдуть досить пристойні. Це перше, що вдалося зробити. Також закріплено і працює акцизний податок на пальне. Це тепер буде постійним ресурсом територіальних громад на найближчі роки.
— Асоціація міст України пролобіювалп в бюджеті на 2022 рік кошти на субвенцію освітнім закладам на облаштування протипожежної системи. Розкажіть про це.
— Вогнеборці зазначали проблему незадовільного стану протипожежних систем освітніх закладів. І хай сума субвенції з державного бюджету передбачена на наступний рік не така, як хотілося, але маю надію, що ця сума в бюджеті на 2022 рік буде не менше, ніж в тому обсязі, який зараз запланований.
— А як пояснити невчасне використання освітньої субвенції в громадах Херсонщини та можливе вилучення залишків субвенції до державного бюджету?
— Ми працюємо над тим, щоб, не дай Боже, залишки освітньої субвенції в громад не вилучали. Є різні причини. Оскільки залишки субвенції не такі вже й значні, деякі громади накопичували кошти для того, щоб зробити якісь суттєві покращення у своїх освітніх закладах. Бо шукати десь в іншому місці ресурсів їм просто не випадає. І тому, безумовно, ми до останнього будемо відстоювати, щоб залишки освітньої субвенції в повному обсязі залишатися в громадах. Це однозначно.
— Які ризики все ж таки в проєкті державного бюджету на 2022 рік для громад закладені? – Для наших громад надзвичайно важливе питання пов’язане зі структурою доходів бюджетів. Звідки гроші беруться? У всіх по-різному. Одним із бюджетоутворюючих показників для наших громад є плата за землю. Якщо держава переглядає нормативну грошову оцінку землі в сторону зменшення, то це автоматично знижує доходи територіальних громад. І знову маємо, на жаль, той випадок, коли не погодивши ні з ким, нікому не показавши, органи державної влади знову знижують нормативну грошову оцінку земель. Для громад Херсонської області це будуть суттєві втрати.
У Верховній Раді України знаходиться законопроєкт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстраційний №6062), над ініціативами якого Асоціація міст України постійно працює , так як їх прийняття призведе до погіршення фінансової основи органів місцевого самоврядування та розбалансування місцевих бюджетів. На сьогодні не врегульоване питання підвищення заробітної плати для педагогів. Є постанова Кабінету Міністрів України №822, якою передбачено таке збільшення, однак воно весь час гальмувалося, тобто накладався мораторій.
Заробітна плата для педагогів не зростала, так як це передбачено зазначеною постановою. Тут Асоціація міст України постійно тримає руку на пульсі, тому що в тих обсягах, в яких зараз передбачена освітня субвенція, недостатньо для забезпечення врахування зростання заробітної плати відповідно до вимог постанови КМУ №822. Тому це питання ми зараз намагаємося врегулювати, чітко отримати відповідь від Уряду, чи планується збільшення заробітної плати педагогічним працівникам.
Навіщо? Дуже просто: якщо держава не передбачить кошти в обсязі освітньої субвенції, достатньої для підвищення заробітної плати педагогам, або не призупинить дію постанови КМУ №822 на 2022 рік, то ці видатки ляжуть на плечі місцевих бюджетів, чого б не хотілося. Я розумію, що цифри — мільйони і мільярди — малозрозумілі пересічним громадянам, адже обсяги такі, що ними важко оперувати. У підсумку хочеться сказати, що зростання бюджетів громади можуть побачити наочно на прикладі відремонтованих шкіл, запущених нових дитячих садочків, збудованих ФАПів, відремонтованих вулиць і транспортних зупинок. Все це свідчить, є гроші в громаді чи їх немає.
Марина Азізова
