Президентський законопроєкт “про олігархів” отримав понад тисячу правок

До законопроєкту “про олігархів” подали 1 257 правок. Це понад 500 аркушів паперу. Основні поправки до законопроєкту фактично стосуються визначення “олігарха” та критеріїв, яким він має відповідати. Уповноважена  з прав людини ВРУ вже надіслала спікеру лист із пропозицією відправити законопроєкт на розгляд Венеціанської комісії. Вона вважає, що у такій редакції законопроєкт “про олігархів” має всі шанси потрапити на розгляд Конституційного Суду.

Президентський законопроєкт “про олігархів” зареєстрували 2 червня, його основну мету у пояснювальній записці визначили так:

“Визначення правових та організаційних засад функціонування системи запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), та пов’язаних із ними осіб, змісту та порядку застосування відповідних заходів реагування”.

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) у своєму висновку подало низку зауважень і наголосило, що основна ідея законопроєкту і всі його положення в цілому є сумнівними з точки зору їх відповідності ст. ст. 8, 19, 106 та 107 Конституції України. Крім того, в експертному управлінні зауважують, що процедура розгляду питання про визнання особи “олігархом” має ознаки неправової процедури і закладає можливості для зловживань, адже проєкт не містить запобіжників від можливого вибіркового застосування відповідної процедури.

На початку липня Верховна Рада ухвалили законопроєкт “про олігархів” за основу, і тепер його розглядатимуть у другому читанні.

У першому читанні за це рішення проголосували переважно нардепи із фракції “Слуга народу” та представники депутатських груп “За майбутнє” та “Довіра”, а також позафракційні. Парадоксально, проте група “За майбутнє”, яку називають політпроєктом олігарха, майже повним складом голосувала “за” законопроєкт “про олігархів”. Фракція ОПЗЖ була відсутня у повному складі. “Проти” голосували представники ЄС та “Голосу”, а також єдина “слуга” Людмила Буймістер та позафракційний Гео Лєрос, який пройшов у парламент від партії “Слуги народу”.

Представник депутатського об’єднання “Справедливість” та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин переконаний, що у законопроєкту не ті цілі, які декларує Зеленський. Олігархи, на його думку, не втратять владу після ухвалення президентського законопроєкту, а от ОП може отримати важіль впливу на ЗМІ та домогтися потрібного висвітлення діяльності президента.

“Перша мета — популістична: показати, що ведеться якась боротьба з олігархами. Причому бажано, щоб від неї жоден із них суттєво не зазнав втрат. Якщо брати аналіз “Наших грошей”, то переважна більшість чинних олігархів не постраждають. Наприклад, буде складно довести бенефіціарну власність на монопольні структури. Друга мета — контроль над ЗМІ з боку Офісу президента. Скоріш за все, піаргрупа Зеленського, розуміючи, що ускладнюються стосунки із Коломойським, хочуть створити неефективну систему тиску. Звісно, будь-яке рішення в цьому напрямку оскаржуватиметься в судах. Тому розподілити ринок за цим законом буде достатньо складно. Хіба що вдасться клонувати РНБО і штампувати рішення та укази із турбошвидкістю”, — переконаний Юрчишин.

Натомість у “Європейській солідарності” заявили, що законопроєкт Зеленського “про олігархів” спрямований виключно проти колишнього президента Петра Порошенка, а Зеленський будує авторитарну державу з необмеженою владою.

“Мало того, що закон сам по собі безумний, то тепер нам варто заощадити в бюджеті на судах, на інших органах, і всі ці гроші передати в РНБО. Тепер там у нас будуть збиратися радники президента і вирішувати, хто “білий”, хто “чорний”, хто олігарх, хто не олігарх. Закон написаний настільки бездарно, там написано про якісь “канали впливу”, що, в принципі, олігархом може себе відчути будь-який блогер або власник ютуб-каналу. Всі ми були президенти, тепер всіх вітаю — всі ми тепер олігархи”, — заявила співголова фракції ЄС Ірина Геращенко.

Після літніх відпусток нардепи повернулися до розгляду законопроєкту “про олігархів”. За словами заступника голови Податкового комітету Верховної Ради, нардепа від партії “Голос” Ярослава Железняка, відверто спамових поправок майже немає, як і лідерів з поправок, адже деякі поправки викладені на 10—12 сторінках, найбільша — на 18 сторінках.

Основні поправки стосуються держоргану та процедури, які будуть визначати фізосіб як олігархів.

Наприклад, група депутатів із фракції ЄС пропонує таке визначення олігарха — “Суб’єкт олігархії — власник монопольного бізнесу”.

Крім того, особа має володіти активами сукупною вартістю понад 100 мільйонів євро, досягла монопольного становища на одному або декількох ринках товарів, робіт чи послуг, межі якого охоплюють один або декілька регіонів, і є наявні ознаки існування надзвичайно високого ризику впливу такою особою на посадових осіб органів державної влади. Однак, не уточнено, як визначити просто “надзвичайний” і “надзвичайно високий впливи”.

У президентській редакції щодо розрахунку вартості активів відповідної особи йдеться про те, що особа може бути навіть не власником чи контролером, а бенефіціаром в особах (очевидно, йдеться про юридичні особи), які сукупно мають активи, величина яких на сьогодні становить 2 мільярди 270 мільйонів грн або близько 84 мільйонів доларів США. Тут ГНЕУ наголошує, що “дія положень проєкту потенційно може бути поширена на  осіб, кількість яких є в десятки, а, можливо, й у сотні разів більшою, ніж коло тих осіб, які нині асоціюються у громадській думці та в уявленнях суспільства зі словом “олігарх”. На нашу думку, оголошення “олігархами” такої кількості осіб не відповідає задекларованій меті законопроєкту”.

Зокрема олігархів пропонують визначати за такими критеріями — обсяг активів (також їх підтвердження), вплив на політиків, систематичні зустрічі в Офісі президента тощо.

Крім того, олігархам пропонують заборонити займати керівні посади в держорганах, місцевому самоврядуванні, ЗСУ та правоохоронних органах, а також купувати ЗМІ.

Нардепи у поправках пропонують забрати у РНБОУ право ухвалювати рішення щодо визнання олігархом та пропонують передати це право НАЗК, Антимонопольному комітету або Антикорупційному суду. Серед нововведень — Комісія з питань протидії надмірного впливу осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті. Саме ця комісія мала б подавати подання до голови НАЗК для прийняття подальшого рішення. А от до самої Комісії можуть звернутися член Комісії або ВРУ, Кабміну, Нацбанку, Служби безпеки України, Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

Значна частина правок стосується визначення НАЗК як головного органу визначення  олігархів, надання йому повноважень здійснювати розслідування. Для цього пропонується розширити повноваження НАЗК і надати право вести Реєстр олігархів.

Також нардепи пропонують зобов’язати олігархів звітувати перед НАЗК про  фінансування ЗМІ, також будь-яка концентрація бізнесу за участі олігарха обов’язково має відбуватись з дозволу Антимонопольного комітету.

Якщо у президентській версії законопроєкту рішення про визнання особи олігархом мало вводитися указом президента, то депутати пропонують забрати таку можливість та передати її Кабміну, НАЗК, або визнавати особу олігархом через позов до суду тощо.

Нардепи пропонують подавати декларацію про контакти публічного службовця з “олігархом”. Під контактом розуміється зустріч та розмова (у тому числі проведені онлайн) будь-якого змісту, а перед початком зустрічі (розмови) “олігархи” мають повідомляти публічних службовців про факт включення відомостей про себе до Реєстру. Декларація про контакти не подається у випадку, якщо такий контакт відбувся у ході участі публічних службовців у відкритих офіційних заходах разом з “олігархом”.

Ну думку Железняка, є досить ризиковані поправки з точки зору цензури. Наприклад, пропонується запровадити стандарти подання інформації з боку ЗМІ, відносно яких є ознаки впливу олігарха. Зокрема йдеться про обмеження інформації стосовно внутрішніх політичних, економічних, соціальних та релігійних питань в Україні. Інформаційні матеріали не можуть популяризувати або пропаганду органів країни-агресора та їх окремих дій, не можуть виправдовувати або визнавати правомірною окупацію території України.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова перед відкриттям нової сесії парламенту надіслала лист спікеру Дмитру Разумкову, в якому просить надіслати законопроєкт №5599 на перевірку до Венеціанської комісії, оскільки документ, на її думку, може суперечити нормам Конституції та порушувати права людини.

Денісова зазначила, що ухвалення закону “про олігархів” у наявній редакції призведе до його розгляду в Конституційному Суді.

Депутатка від “Голосу” Кіра Рудик заявила, що партія довіряє думці уповноваженої ВРУ з прав людини Людмили Денісової, і фракція підтримала її звернення до спікера Ради для направлення законопроєкту “про олігархів” на експертизу до Венеціанської комісії.

За проходженням законопроєктів у Верховній Раді можна стежити з 2021 року завдяки чат-боту “ЧЕСНО про закони”. Чат-бот відстежує зміни, які відбуваються із законопроєктом та одразу повідомляє про це.

РУХ ЧЕСНО



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com