Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Марина Порошенко показала сад, яким опікується самостійно

Допис про візит до саду Марини Порошенко розмістила у соціальних мережах Тамара Горіха Зерня:

-Перша Леді запросила мене до себе додому, щоб показати сад. Як аграрій аграрія, так. (Привіт моєму селу та молодому саду, у якому десять саджанців зі ста не перезимували). Я пізніше поясню, як вийшло, що ми з пані Мариною налагодили аграрні стосунки, а зараз розкажу, яке це було.

…Водій відкрив розсувні ворота, і ми заїхали на територію.

– Де це Марина Анатоліївна? Я зараз їй передзвоню. Або ні, дивіться, он вона лізе.

Я дещо здивувалася такому фамільярному позначенню способу пересування, але потім зрозуміла, що таки лізе. Тому що заворушилися кущі на узбіччі, і з них задом вилізла людина у робочих джинсах, линялій футболці та кепці. І з садовими ножицями у руках. У кожній руці.

Якби був час і натхнення, я б упала де стояла.

– Пані Марина? Вибачте, не впізнала. А що ви зараз робите?

– Обрізку, ось тут формуємо… (абзац чисто професійної термінології) … Ходімо, я все покажу.

До сьогодні я не знала, що Марина Порошенко – пристрасна садівниця. Що вона має мрію перетворити свій маєток на ботанічний парк, і більше десяти років працює над цією мрією. Що вона вчилася на професійних курсах, а також радилася з кращими селекціонерами і садівниками України і Європи, що її прекрасно знають у найбільших розплідниках і маленьких приватних магазинчиках. Що вона майстер з фігурної обрізки, і власноруч стриже спіральками і хвилями усі кипариси та інше хвойне розмаїтя на трьох гектарах.

Що у неї більше тисячі кущів троянд, які, щоправда, погано перезимували – і це зробило нас практично родичами, бо мої двадцять кущів у селі теж померзли. Що вона фанат гортензій, і ми з нею мало не рачки проповзли кілька соток, обговорюючи варіанти підживлення цієї примхливої квітки. Тому що блакитне суцвіття отримати кожен зможе, просто підливай залізом і все. А ви спробуйте добитися рожевого, малинового відтінків, фуксії! А розмір кетягів залежно від затінення? А рослини-компаньйони?

І ще деревовидні півонії, любов номер два, яка плавно переходить у номер один у той короткий тиждень, коли вони все таки вирішують зацвісти. І принцип побудови саду безперервного цвітіння, так щоб від березня по грудень квітувало – улюблена тема на наших садівничих форумах. Пані Марина висаджує білі тюльпани суцільним морем поверх хостів; хости піднімаються саме тоді, коли відцвітуться тюльпани, це дуже красиво.

«А град у вас був? – Ви ж бачите, що з листям, усе посікло. – І у нас також. Складний сезон, правда? – Не кажіть, давно такого не пам’ятаю. Ми виноград майже втратили. – Що, навіть синенький? – Ні, синенький ні. Неубиваємий. На сік піде.»

А ще у них живуть білки, і тому урожаю горіхів родина так і не дочекалася. А від ріки усі дерева обв’язані металевою сіткою від бобрів, але бобри все одно примудряються відгризати гілки на метровій висоті. І є сімейство диких качок, які взагалі не звертають уваги на людей.

Десь там, посередині між качками і теплицею (чорнобривці між огірками дуже добре відлякують слимаків), ми з пані Мариною перестали говорити про рослини і почали говорити про людей.

І знаєте що? Я бачила перед собою дуже вільну жінку. Це свобода того ґатунку, який здобувається у вогні, може навіть у буквальному значенні. Коли людина розуміє, що більше її ніхто і нічим не зможе допекти, бо все що могли – вони вже зробили.

Коли кожен твій крок вивертається і розглядається під мікроскопом, щоб потім зібрати нарізку максимально огидних помиїв, брехні та знецінення, – так от, після такого у тебе лише два шляхи. Ти або перестаєш ходити, або ідеш із високо піднятою головою, не реагуючи на сичання в спину.

– Пані Марина, як ви гадаєте, ваші грядки теж використають проти вас?

– Не зважайте на це, просто не звертайте уваги. Ми зараз посидимо, і я вам персики покажу. Хочете навчу правильно обрізати, це дуже легко? І ми ще потім в одне місце сходимо, у мене гриб виріс, дуже красивий.

П.С. Випереджуючи питання. Ми з Мариною Анатоліївною невтомно працюємо над одним – хай буде – проектом. Ні, він не про гриби. Але масштаб і перспективи цієї роботи змушують мене ходити і посміхатися.

П.П.С. Наполегливо попросила пані Марину завести свій канал на ютубі по трояндам, гортензіям, флоксам, хвойним і плодовим. І ще серію про лаванду, бо я теж вважаю, що ніколи знову.

Тамара Горіха Зерня – для “А що там у ПП?”

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН