Жорстокість дітей часто переходить усі межі. Булінг – це тиша, яку ми маємо почути. Український інститут дослідження екстремізму оприлюднив дані, згідно з якими 8 із 10 дітей в Україні стикаються з цим явищем. Насильницька модель поведінки набуває популярності швидкими темпами, адже це «можливість самоствердитися, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити загальний авторитет».
У Херсоні відбулося друге засідання першого в Україні штабу протидії булінгу. Про діяльність Головного територіального управління юстиції у Херсонській області по правоосвітнім заходам із протидії булінгу розповіли начальник Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заступник голови штабу Костянтин Хутковський та заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації, голова штабу Андрій Балонь.
Відбулися розгляди за зверненнями батьків з Херсона та області щодо факту вчинення булінгу відносно їхніх дітей. Розібратися допомагали співдоповідачі директор Департаменту освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації Євген Криницький та начальник відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Херсонській області Ярослав Шанько.
Часто з боку підлітків булінгу піддаються не лише діти, а й викладачі, технічні працівники та інший персонал. Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко називає булінг зменшеною копією терористичного акту: «Спецслужби Сполучених Штатів заявляють, що тих дітей, які влаштовували розстріли в школах, об’єднувало те, що вони були жертвами булінгу.
Обговорюване явище є неприпустимим у всіх формах. Звичайно ж, довкола проблеми булінгу існує безліч міфів.
Міф 1. Булінг є нормальною частиною дитинства і його варто просто ігнорувати. Це не так. В жодному разі не можна терпіти, адже це означає втратити самоповагу і залишити винних без покарання. А головне – у свідомості дитини культивується почуття неповноцінності, що в майбутньому може призвести до серйозних наслідків.
Міф 2. Повідомлення про булінг погіршить ситуацію. Дитина боїться, що їй просто не повірять. Інший варіант – цькування не припиняться, а тільки посиляться. Однак, важливо довіритись тим людям, які мають досвід протидії булінгу.
Міф 3. Варто не боятись і дати здачу тому, хто залякує. Фізичне протистояння – позиція слабких, адже вона провокує продовження конфлікту. Соціальна реакція – поява дорослих – діє краще.
Міф 4. Булінг є проблемою, яку повинна вирішувати школа. НІ. Це суспільна проблема. Школа – це просто місце, адже там збирається багато дітей. Дорослі встановлюють тон, який формує поведінку дітей.
Булінг – це насильство. На місці жертви може опинитися будь-хто. Зупинимо це разом.
Марина Азізова
