У новий курортний сезон Херсонщина входить зі змінами. Туристичною галуззю тепер опікуватиметься цілий департамент облдержадміністрації замість відділу при управлінні культури. У ОДА говорять: аналіз минулорічного туристичного сезону виявив недопрацювання у цій сфері. Наприклад, тенденцію до зменшення кількості відпочивальників у садибах зеленого туризму та пансіонатах. Мова про заклади з таким-сяким сервісом. У новоспеченому департаменті запевняють: з цього року підходи до розвитку галузі будуть нові, бо турист став набагато вибагливішим.
— По-перше, не всі відпочивальники задоволені сервісом. По-друге, непоінформованість. Ще є люди, котрі, приїжджаючи на вокзал, думають, що самі зможуть знайти, де розміститися й відпочити, натомість готелі з якісним сервісом зайняті ще з квітня. Тому 4—5% відпочивальників поїхали невдоволеними. На що ще скаржилися туристи минулого року? Їм не пропонували ніяких туристичних маршрутів, про які ми так активно розповідаємо на виставках, зустрічах, туристичних хабах. Наступний момент — у національних парках не облаштовані сервісні зони: немає де купити карту, випити води тощо, — розповіла Тетяна Волинець, яка очолила департамент туризму і курортів ОДА.
Аби гостям, які їдуть відпочити, було зручніше, на Херсонщині створюють туристичні інформаційні центри, що фінансуватимуться за кошти громад. Першими ноу-хау на собі відчують ті, хто приїде на Арабатку. Вже з початку сезону туристичний інформаційний центр запрацює у Щасливцевому. Місцева влада не приховує: своєрідний механізм адміністрування галузі підгледіли за кордоном.
— Під час відвідання Польщі у відрядженні по лінії ЄС я звернув увагу, що в кожному невеличкому місті є інформаційні центри. В першу чергу це надання якісної інформації — про місцеві туристичні локації, офіційних перевізників тощо. Ми й подумали: а що, власне, заважає нам таке запровадити? Стартуємо з травня, от зараз на фінішній прямій виготовлення сувенірно-рекламної продукції. Сподіваємося, відкриття центру підштовхне бізнесменів до легалізації бізнесу. Хочемо створити базу житла, яке пронується туристам, від приватного сектору до баз відпочинку, — розповів голова Щасливцевської сільської ради Віктор Плохушко.
Ще один плюс для туристів, які оберуть для себе Арабатську Стрілку, — це поява ФАПу в Генгорці. Не секрет, що певний відсоток відпочивальників обов’язково звертається по медичну допомогу: тепловий удар, сонячні опіки, загострення хронічних хвороб. У Щасливцевому фельдшерсько-акушерський пункт теж планують розширити, позаяк кількість відпочивальників збільшується в геометричній прогресії. Між іншим, саме Щасливцевська сільська рада минулого року стала лідером за обсягом туристичного збору на Херсонщині. Понад мільйон 370 тисяч гривень — це ще не межа, стверджує сільський голова. До послуг гостей — 21 км узбережжя Азовського моря, на якому останніми роками стали з’являтися готелі з високим сервісом.
Про сервіс і не тільки йшлося під час стратегічної сесії «Впровадження окремих міжнародних стандартів та підвищення якості у сфері туризму-2019», яка днями відбулася в Херсоні. У заході взяли участь представники національних природних парків, заповідників, громадських організацій, фахівці туристичного бізнесу. Спікерами сесії були гості з інших регіонів. Василь Кравчук поділився досвідом Житомирщини. Саме тут відкрився перший в Україні інформаційно-туристичний центр, структура працює при облдержадміністрації. Центр обходиться бюджету у 600 тисяч гривень на рік.
— На Житомирщині створено 3 кластери в даній галузі: туристичний, мисливський та ягідний. Елементарно, ми зрозуміли, що не маємо операторів, які можуть возити екскурсії, і нам за кошти обласного бюджету придбали автобус на 50 місць. Провели курси гідів, влаштовуємо тури, реалізовуємо сувенірну продукцію. Всі прибутки йдуть виключно в бюджет, — розповів директор Житомирського обласного туристично-інформаційного центру Василь Кравчук.
Результат від ноу-хау є. Минулого року за внутрішнім туризмом Житомирщина посіла четверте місце в Україні. За даними мобільних операторів, область відвідали понад 3,5 млн. відпочивальників. Туристична галузь піднялася на 12 позицій.
На Херсонщині ж профільний департамент розробив 55 туристичних продуктів, які пропонуватиме національним природним паркам та бізнесу. Має працювати програма розвитку курортів і туризму Херсонської області на 2019—2021 рр., прийнята минулого року. Нею передбачені облаштування сервісних зон, промоція регіону, маркування туристичних маршрутів тощо. Розпочнеться туристичний сезон вже 1 травня. Яким він буде — побачимо. Але хочеться вірити, що тенденцію до рекордної кількості відпочивальників Херсонщина не втратить.
