В п’ятницю, 22 листопада, в музеї історії міста Таврійськ пройшов меморіальний захід вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу 1932-1933 років, голодоморів 1021-1923, 1946-1947 років.
День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася, починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.
Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила більше трьох мільйонів українців. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом.
У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Директор музею Наталя Малинова та її помічники – юні музеєзнавці Юлія Кисіль, Святослав Колісниченко, Вікторія Зайцева, Олександр Шашликов, Марина Дорошенко та Марія Лісовська розповіли учням шостих класів міської школи № 7, які з класним керівником Людмилою Харламенко приймали участь в заході, про трагічні події тридцятих років минулого століття. Свою розповідь вони супроводжували відеофільмом про голод на Україні.
Тему любові до рідної землі продовжила учениця дитячої школи мистецтв Марія Кривіцька, яка разом з керівником ДШМ Людмилою Качан була запрошена взяти участь в заході. Дівчинка прочитала два поетичних твори, присвячених Україні.
В знак скорботи та вшанування мільйонів, що померли тоді від голоду, Марина Дорошенко та Марія Лісовська запалили свічку пам’яті, а всі присутні вшанували їх хвилиною мовчання.
Наталя Анатоліївна познайомила дітей із спогадами мешканців Таврійська, які пережили голодовку. Деякі з них зберігаються в музеї у вигляді рукописів. Інші увійшли до книги, яка була видана в 2014 року на основі спогадів очевидців, зібраних місцевими бібліотекарями.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
