Ці слова стали визнанням мужності священника, який від початку повномасштабного вторгнення залишався поруч із людьми, допомагаючи їм пережити найважчі випробування війни.
Під час урочистостей до Дня Конституції України отець Валентин Гороховський, приймаючи державну нагороду, наголосив на нерозривному зв’язку Конституції, територіальної цілісності України та духовної свободи українців.
«Конституція України — це і про межі нашої держави. І ми молимо Господа про звільнення лівобережжя, щоб об’єднати наших братів і сестер, що перебувають під окупацією безбожників, про звільнення благословенного Криму, про конституційні межі України на сході нашої держави», — сказав священник.
Говорячи про своє служіння у прифронтовому Херсоні, настоятель ставропігійної парафії зазначив, що сприймає нагороду як визнання стійкості тих людей, які в умовах окупації та війни зробили свій вибір на користь України.
«Як настоятель ставропігійної парафії і громадської організації з Херсону, що знаходиться на межі ведення бойових дій, я приймаю цю нагороду як свідчення про сприйняття нашою державою усіх тих, хто попри тимчасову окупацію Херсону не злякався і разом із вірними свідомо відкинули давнє духовне ярмо, що його Москва нав’язала на українську церкву, і свідомо обрали бути в родині єдиної помісної Православної Церкви України», — підкреслив Валентин Гороховський.
Після деокупації правобережної частини області отець Валентин Гороховський залишився разом зі своєю громадою. Він продовжував проводити богослужіння у Херсоні навіть під час постійних російських обстрілів, підтримуючи людей словом віри, надії та духовної стійкості.
Неодноразово богослужіння проходили під звуки вибухів, а прихожани були змушені переривати молитви через загрозу нових атак. Попри небезпеку, священник не припиняв служіння, допомагаючи всім, хто потребував підтримки.
Храм у Кіндійці, де служив отець Валентин, неодноразово зазнавав пошкоджень унаслідок російських обстрілів. Сьогодні ця частина Херсона залишається однією з найнебезпечніших територій міста — фактично червоною зоною. Через постійну загрозу для життя родина Валентина Гороховського була змушена залишити Кіндійку Антонівського старостату Херсонської громади. Водночас сам священник продовжує жити та служити у Херсоні, залишаючись поруч зі своїми вірянами.
Окремо отець Валентин наголосив на важливості підтримки державою церковних громад, які обрали шлях незалежності від російського впливу:
«Багатьом громадам і священникам, які обрали й обирають шлях свободи від руського міра, виконуючи вимоги Томосу про дарування автокефалії, буває дуже важко відстояти свій вибір. Держава в межах закону може і має надалі допомагати таким громадам і священнослужителям».
Державна нагорода стала визнанням багаторічного служіння Валентина Гороховського, його особистої мужності та відданості людям. У найважчі часи війни він залишився у Херсоні, продовжив духовне служіння та став одним із тих, хто тримає моральний фронт міста, що живе під постійною загрозою російських атак
