У законі про мобілізацію, який схвалила Верховна Рада, чималий блок стосується соціального захисту військовослужбовців – лікування, доплат і відпусток. Зокрема, пропонують додаткові виплати за знищену й захоплену військову техніку.
У Центрі спільних дій пояснили, чому буде важко втілити соціальні гарантії для військовослужбовців, які пропонує закон.
“Якщо держава заявляє, що немає грошей для комплектування, то витрачати гроші на додаткову мотивацію безвідповідально, бо їх просто немає. Разом із тим, прописано в законі чимало. Хоча фінансові стимули не гарантують того, що військові зможуть довше вести бойові дії”, – наголошує керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій Оксана Заболотна.
Закон зобовʼязує Кабінет Міністрів розробити розміри й порядок додаткової щомісячної винагороди. Крім того, він має встановити розміри винагороди за знищену й захоплену військову техніку (від 12 до більш як 900 тисяч гривень).
Також у разі укладення першого контракту військовий матиме право на компенсацію половини від першого внеску за кредитом в рамках програми єОселя. А ще – на додаткову виплату 100 тисяч гривень після першого й другого року служби. Також військовослужбовці матимуть право протягом трьох місяців після укладення контракту отримати сертифікат на 150 тисяч гривень для купівлі авто.
Аналітикиня Оксана Заболотна звертає увагу на те, що ця норма несправедлива щодо військових, які служать від початку широкомасштабного вторгнення (чи навіть раніше). “Закон пропонує бонуси лише тим, хто зараз підпише перший контракт. А люди, які три роки відвоювали, не можуть цим скористатися. Тобто я вчора прийшов – отримаю єОселю і єМашину. А ті, хто третій рік з окопів не вилазить, отримує єНічого”, – каже Оксана Заболотна.
Також, згідно з законом, якщо військовослужбовець виведений у розпорядження командира, бо потребує тривалого лікування, то за ним зберігаються щомісячні виплати протягом всього терміну лікування. Тим, хто знаходиться у відрядженні, мають відшкодувати фактичні витрати, покривати харчування й добові. На три місяці зберігаються виплати для тих, хто взяв відпустку після звільнення з полону.
Щодо відпусток, то щорічна відпустка має надаватися частинами, але є умова: основна її частина – не менше 15 календарних днів та при одночасній відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу. “Враховуючи дефіцит кадрів в армії та загальну тенденцію до недоукомплектованості підрозділів, отримати відпустку буде малореально на практиці”, – пояснює Оксана Заболотна.
Також закон встановлює розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця. Вона не може бути меншою, ніж 15 мільйонів гривень.
Аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна вважає, що в держави немає реальної фінансової спроможності забезпечити прописані норми. “Доцільніше було б не показово посилювати соціальний захист, а посилювати оборону й при цьому змінювати умови служби. Декларуючи такі фінансові бонуси, держава просто обманює. А невиконані обіцянки згодом підірвуть довіру до влади”, – каже юристка.
Варто зауважити, що напередодні голосування за фінальний текст законопроєкту про мобілізацію з нього виключили норми про демобілізацію військових після 36 місяців безперервної служби.
Детальніше про решту новацій закону про мобілізацію можна прочитати в спеціальному дайджесті Центру спільних дій.
Читайте на сайті інформцаійного видання”Український Південь”:
Дивіться відео, як російська армія обстрілює Херсон з окупованого лівобережжя:
