Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Як на Херсонщині після окупації відновлюють бібліотечні фонди

Фото Борозенська сільська бібліотека. Січень, 2024 р.

Після звільнення правобережжя  Херсонщини від російських загарбників  перед колективами бібліотек постало завдання  – відновлення книжкового фонду.

Адже з  бібліотечних фондів Херсона та громад  окупаційна влада вилучала безпосередньо книжки про історичну пам’ять українського народу та національну свідомість, в багатьох приміщеннях бібліотек в громадах області розміщувалися російські військові, які грабували  і шкодили майно.  Як відновлюють бібліотечні фонди в громадах області – читайте в  матеріалі журналістів інформаційного видання “Український південь”.

Правобережжя Херсонщини було звільнене від російських військових у листопаді 2022 року. За цей час в громадах під час бойових дій пошкоджень різних рівнів зазнали заклади культури, серед них – бібліотеки. Так у Херсоні з початку повномасштабної війни до сьогодні пошкоджено 11 із 33 закладів. Руйнувань зазнають не лише споруди, але і бібліотечні фонди. З початку деокупації Херсона та інших громад області до бібліотечних закладів не лише повернулися читачі, але і прийшли нові.

«Вони цікавляться історією України, сучасними подіями», – говорить Валентина Танчик, заступниця директорки Центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки міста Херсон.

Але чимало літератури пов’язаної з історією України та сучасними подіями було вилучено російськими військовими рід час окупації.

«Ми склали список авторів та збірок – це 91 найменувань, які окупаційна влада вилучила з бібліотек міста. Це видання, що стосуються подій на сході України у 2014 році, Голодомору, історії козацтва, про репресованих особистостей та реабілітованих, книжки про історію України, які побачили світ на початку 2000 років, в яких розповідаються події від Київської Русі, становлення Незалежності України та до сьогодення. Декілька видань вилучено про Степана Бандеру, Василя Стуса, ОУН-УПА, про українок в ГУЛАГу та інші. Це книжки про нашу історичну пам’ять українського народу та національну свідомість», – говорить Валентина Танчик. – Ми все проаналізували – і передали список про викрадені книги до СБУ».

Серед книжок, які викрала окупаційна влада з бібліотек Херсона: Люко Дашвар «На запах м’яса», Ганна Градова «Гетьмани України», Тарас Березовець «Анексія: Острів. Хроніки гібридної війни», Олег Дорошенко «Василь Стус», Володимир Сергійчук «Поляки на Волині у роки Другої світової війни», Борис Мар’янов «Чи потрібна церква школі, сім’ї, громаді, суспільству, взагалі державі», Марія Сущенко «Екскурс у Чорнобиль», Ярослав Петровський “Моє право і обов’язок як громадянина», Людмила Опришко «Воскресіння», Ольга Герасим’юк «Розстрільний календар», Мартін Поллак «До Галичини. Про хасидів гуцулів, поляків і русинів», Юрій Бойко-Блохін «Проблеми історіософії українського націоналізму», в перекладі з англійської Тоні Шей «Доставка щастя» та інші.

Ще під час окупації Херсона колективи Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука та Львівської Політехніки розпочали збір-акцію «Українська книжка – українській Херсонщині» серед авторів, різних громадських організацій та читачів.

«В бібліотеки Херсона в рамках цієї акції передали близько 2000 екземплярів книжок, 1000 – передав Український ПЕН – це професійне об’єднання письменників, редакторів та перекладачів. Підтримали нас і одесити, зібравши 256 368 гривень, на які було придбано і передано до бібліотечних фондів міста – 1558 екземплярів сучасної літератури, включаючи історичні», – розповідає Світлана Думинська, начальниця управління культури Херсонської міської ради. – На запит читачів з метою знайомства з сучасними авторами ми провели в різних форматах до річниці звільнення Херсона від російських загарбників і Всеукраїнський форум військових письменників, які надали свої книжки в бібліотеки».

На фото С. Думинської: вручення сертифікату на книжки від колег з Одеси.

Херсон залишається під обстрілами російської армії, але попри все городяни відвідують бібліотеки – пізнають нове, повертаються до витоків, читаючи історичні книжки. Шукають відповіді на питання сьогодення і підтримують ЗСУ.

Бібліотеки, в яких дислокувалися російські солдати

У селі Благодатне Херсонського району російські військові понад 8 місяців жили в школі. Картина зазвичай подібна у всіх місцях, звідки йшли окупанти – безлад, забруднені та порвані книжки. Сільська бібліотека Борозенської громади Бериславського району, знаходиться у місцевому Палаці культури, який росіяни теж використовували для свого перебування.

«Зайшовши в бібліотеку після звільнення, я побачила розкидані книжки, гармидер, перекинуті меблі. Книжками закривалися вікна для захисту, як барикади, вони були пошматовані. Військові в кутках зробили вбиральню. Я для історії зробила фото бібліотеки після їх перебування, немає книжок про атовців. Під час окупації, коли доступ до бібліотеки був неможливим, ми з читачами організували обмін книжками по горизонталі – один від одного – з домашніх бібліотек», – розповідає Ірина Загребельна, завідувачка Борозенської сільської бібліотеки.

На фото І. Загребельної:  приміщення бібліотеки в листопаді 2022 року після звільнення населеного пункту.

Вона показує на світлині, зробленій в перші дні деокупації, на 6 збірок творів Тараса Шевченка на стелажі, які залишилися стояти на книжковій виставці по центру приміщення бібліотеки попри повний безлад.

На фото І. Загребельної: виставка творів Тараса Шевченка збереглася під час окупації. Світлина – листопад 2022 року.

«На верхній поличці, посеред варварського хаосу і гармидеру, які залишили російські військові, я побачила, що непохитно стоїть шеститомник Тараса Шевченка. При близькому огляді виявилось, що перший і шостий – пошкоджені гострим предметом. Він вистояв – і ми вистоїмо», – каже завідувачка.

Відновлення роботи бібліотеки після деокупації розпочалося з прибирання та заміни розбитих вибухами вікон.

«Щодо книжок, крім того, що багато з них були пошкоджені, забруднені, варто ще й зазначити, що більшість примірників книжкового фонду є застарілими як морально, так і фізично, на бібліотечних полицях – левова частка російських книжок, світова класика – російською.Такі “непривабливі” фонди у більшості сільських бібліотек», – додала в розмові Ірина Загребельна.

І ось влітку 2023 року читачка Борозенської бібліотеки Зоряна Хіміч дізналась із соціальних мереж про започатковану відомою блогеркою Еммою Антонюк разом з Книгарнею Є благодійну ініціативу “Різниця Є»- акцію із закупівлі нових українськомовних книжок для деокупованих та прифронтових бібліотек. Зоряна вийшла на зв’язок з пані Еммою – і невдовзі в інстаграм-блогерки та на ФБ сторінці Книгарні Є був виставлений допис:

“10-го вересня, в неділю, у Книгарні Є на вулиці Лисенка, 3 ми з літературною критикинею Богданою Романцовою влаштуємо драйвову публічну бесіду. Замість плати за вхід ви маєте придбати по дві книжки для Борозенської бібліотеки. Якщо не можете прийти до книгарні, купуйте дві книжки на сайті Книгарні Є і вони зі складу рушать до бібліотеки в деокуповане Борозенське. А трохи згодом ви отримаєте закрите посилання на запис нашої з Богданою бесіди”, – прокоментувала блогерка Емма Антонюк.

Кияни підтримали активно збір книжок для села на Бериславщині.

«Передали до бібліотеки завдяки цій акції 542 книги. Нам почали присилати книги й люди, які хотіли просто допомогти. Нам почали надходити посилки з новими, нещодавно купленими, але вже прочитаними українськомовними книжками Напередодні нового року 22 книги, закуплені у видавництвах, передані ГО «Бібліотечна країна. Слідом за нашими публікаціями до бібліотеки масово пішли читачі, за книжками прийшла і молодь, побачивши на фотозвітах новинки», – продовжує розповідь Ірина Загребельна.

На фото І. Загребельної: школярі в бібліотеці.  Світлина – листопад 2023 року.

Нині в Борозенській сільській бібліотеці популярні книжки серед читачів – українська класика, історичні книжки, романи, детективи, українські переклади зарубіжної літератури, поезія вітчизняних авторів. Серед підлітків нині, наприклад, популярний твір Миколи Куліша «Мина Мазайло» в коміксах. До смаків молоді додається ще й фантастика та фентезі, вподобання дітей – казки, сучасні різножанрові комікси й книжки про динозаврів та драконів.

На фото Г. Болокан: волонтери із Житомира передали книжки до шкільної бібліотеки.

У шкільній бібліотеці села Благодатне Чорнобаївської громади спочатку все прибрали, зробили аналіз книжок, що залишився, вилучили російськомовні.

У цей час навесні 2023 року співробітниці освітнього закладу, які перебували в евакуації в Житомирі, почали збирати книжки за допомогою місцевих волонтерів. З того часу бібліотечний фонд суттєво оновився, волонтери і різні благодійні фонди та громадські доєднувалися до цієї акції.

На фото Г. Болокан:  книжки з оновленого бібліотечного фонду.

«Для мене особисто цікава література, яка висвітлює історичну правду щодо України. Дорослі читають книжки на історичну та пригодницьку тематику. Також – детективи, драматичні, пригодницькі романи, фентезі. Нині популярна і християнська література. Привозять її волонтери, такої не було раніше. Молодь полюбляє читати фентезі  запитує таку, але у нас ще відсутня література українських письменників-фентезі, відомих авторів українською мовою. Проблема – вся класика російською мовою, тому змушені її ліквідувати, треба заміна, це що стосується хоча б шкільної програми», – зазначає Галина Болокан, завідувачка філії Благодатнівської  початкової школи.

Поетка Альона Мовчан, яка перебувала в окупації, разом з митцями  Херсона під час зустрічі з жителями села Благодатного передала до бібліотечного фонду авторські книги.

«Ми з херсонськими поетами та музикантами їздили деокупованими громадами області з програмою «Нездоланні». Щоб не їхати з порожніми руками, я брала з собою третю поетичну збірку «Нетипове» та дарувала представникам громад у бібліотеки. Після того, як села були в окупації російськими військовими, туди треба передавати книги… Бо ж стан бібліотек і закладів культури,  м’яко кажучи, – поганий. Ми були в Благодатному – село, що надихає. . Захід був біля школи, там дуже приємні люди й чудова атмосфера. Читали вірші та співали пісні між дерев у їхньому парку. Гляньте на фото, яка там атмосферна. Треба поповнювати фонди бібліотек на деокупованих територіях, хто як може… Знаю, що туди передають літературу… І я намагаюсь як можу підтримувати. Книгу «Окупація» теж передала до шкільної бібліотеки села Благодатне», – прокоментувала Альона Мовчан, херсонська поетка.

На фото Г. Болокан:  херсонської поетки книги Альони Мовчан на полиці шкільної бібліотеки

Знищені бібліотеки Херсонщини

Сільська бібліотека в Посад-Покровському знаходилася в місцевому Будинку культури, який було повністю зруйновано під час бойових дій. Було знищено майже 13 тисяч книжок.

«Дивом зберігся 4 том зі збірки творів Тараса Шевченка та книга авторів Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон «Чому нації занепадають», – говорить Олена Демишева, завідувачка Посад-Покровською сільською бібліотекою. – Було жахливо усвідомлювати, що це могло таке статися у 21 сторіччі, знищено величезний книжковий фонд. У нашому селі люди завжди любили читати книжки, діти прибігали, було гамірно, середнього і старшого віку заходили. Постало питання, а що далі?»

Сьогодні Посад-Покровське, яке було зруйноване на 90%, активно відбудовується, відновлюються комунікації, пошкоджені оселі ремонтуються, будуються нові будинки на місці повністю зруйнованих. Населений пункт відновлюється за принципом «Build back better». У селі планується збудувати сучасний Будинок культури, в якому буде і приміщення бібліотеки, а зараз цій установі виділено модульний будинок для зберігання книжок. Одним з перших, хто підтримав ідею відновлення бібліотечного фонду у зруйнованому селі, стала громадська організація «Український ПЕН» на чолі з Володимиром Єрмоленком.

Після деокупації правобережжя Херсонщини він разом з письменниками декілька разів відвідували населені пункти, звільнені від російських загарбників, бачили пошкоджені бібліотечні заклади, спілкувалися з місцевими жителями під час організованих заходів – зустрічі з письменниками, які проводилися в Херсоні, Зеленівці, Благодатному.

Проїжджаючи зруйноване Посад-Покровське під час однієї з поїздок на Херсонщину, не втрималися, заїхали разом, побачили повністю зруйноване приміщення бібліотеки – і вирішили оголосити збір книжок.

«Нещодавно нашій бібліотеці організація «Український ПЕН» передала близько 1000 книжок – українських авторів, сучасна література, поезія, дитячі та юнацькі, історичні, наукові. Люди хочуть читати, запитують, коли ми відкриємося. Ми хочемо, щоб навесні у нас з’явився окремий дерев’яний мобільний будинок, щоб невеликими групами могли розміститись люди, почитати, щось обговорити. Ми могли відновити формуляри, видавати літературу. Український ПЕН дав старт відновленню нашого бібліотечного фонду. Ми мріємо, що поступово з відновленням села, сформуємо новий бібліотечний фонд, який буде популярний серед місцевих жителів. Читання книжок дають можливість розвиватися, думати, мріяти, жити майбутнім, творити його», – говорить Олена Демишева, завідувачка Посад-Покровською сільською бібліотекою.

На фото О. Демишевої: організація «Український ПЕН» передала  книги до сільської бібліотеці в Посад-Покровському.

Автор матеріалу – команда інформаційного видання «Український південь»

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН