На фото Л. Паладій. Заняття в укритті Пункту незламності в Херсоні.
На сьогодні в школах області в онлайн форматі навчається понад 64 000 дітей. На потребу часу стали з’являтися освітні простори в укриттях, які працюють зважаючи на безпекову ситуацію, та мають попит серед тих родин, що залишаються у громадах. Місцева влада відновлює після окупації освітні заклади, там, де немає бойових дій, й осучаснює укриття. Як створюється безпечний освітній простір на Херсонщині, – читайте у матеріалі команди інформаційного видання «Український Південь».
Херсон: освітній простір у Пункті незламності
Херсон прифронтовий, попри це у місті залишається чимало родин з дітьми, які потребують особливої уваги і підтримки. Влада облаштувала в місті 39 Пунктів незламності, в області їх- 180, де городяни можуть отримати базові послуги. Окрім цього, за підтримки міжнародних партнерів почали облаштовуватися в укриттях дитячі куточки, де малюки можуть погратися, пройти майстер-клас та поспілкуватися. Реалії сьогодення прифронтового Херсона – діти через обстріли мало перебувають на свіжому повітрі, на вулиці, навчаються онлайн, обмежені в спілкуванні з однолітками.
Влітку 2023 року в Херсоні працювала «відкрита школа» під гаслом «Давай наздоженімо» за підтримки міжнародних партнерів, спрямовуючи зусилля на охоплення заняттями дітей віком від 6 до 10 років в зоні бойових дій.
Учителі початкової школи, з англійської мови та фізкультури проводили заняття з дітьми. У вересні проєкт закінчився, але набутий досвід вчителі почали реалізовувати в одному з Пунктів незламності херсонської школи, до якого приходять родини з дітьми. Сучасне укриття з усім потрібним обладнанням для освітнього простору допомогла облаштувати місцева влада з волонтерами.
Педагоги займаються з учнями початкової школи малими групами або проводять освітні консультації для 5-класників.
«Ці заняття проходять в різний час, по колу. Ідея – охопити тих дітей, які залишаються в місті. Це – діти батьків, які виконують певні обов’язки у прифронтовому Херсоні, які живуть поряд з Пунктом незламності, з багатодітних родин, учні школи, де облаштовано укриття. У кожного свої причини залишатися у рідному місті. Приїздять до нас і родини з тих районів міста, де часто немає ні світла, ні води, їх будигки були підтоплені під час теракту на Каховській ГЕС: у нас є генератор, старлінк, комп’ютери, вода, гарячі напої, обладнання, обігрівачі, у нас тепло. Родинам з дітьми у Херсоні потрібна всебічна підтримка, тож на заняття приходить і психологиня-волонтерка з Херсонської обласної клінічної лікарні. Запрошуємо і логопеда. Зараз освітній простір ще на вимушених канікулах, бо після нового року російські військові посилили обстріли міста, але родини з дітьми на зв’язку з вчителями. Як тільки покращиться безпекова ситуація, то освітній простір відновить заняття», – розповідає Лариса Паладій, відповідальна за роботу Пункту незламності.
У цьому освітньому просторі – облаштовані місця для занять, меблі – пересувні, мобільні. Все в яскравих кольорах, заняття з дітьми відбувається за присутності батьків.
На фото Л. Паладій. Так виглядає робоче місце вчителя і учнів, де проходять заняття малими групами, в укритті Пункту незламності в Херсоні.
Ірина Нечай, мати трьох дітей, хлопчика 11 років та близнюків-восьмирічок. Вона розповідає, що троє дітей перебувають тривалий час вдома, але їм потрібне спілкування з однолітками, навчаються вже майже 2 роки онлайн.
Фото з сімейного архіву І. Нечай. Перше вересня 2023 року. Біля Пункту незламності в Херсоні.
«Поряд з нами в сусідній школі теж є Пункт незламності, ми ходили туди, але дітям там запропонували лише гратися або брати участь в майстер-класах. А я вважаю, що попри війну і те, що ми перебуваємо в прифронтовому місті, дітям важливо вчитися, бачити очі вчителя, запитувати його, чути відповіді. З дітьми працює і психолог, і логопед. Можна індивідуально проконсультуватися. Я займаюся з ними, але у мене є й інші обов’язки як мами. У цьому освітньому просторі наші діти навчаються, є перерви, де вони граються, але вони навіть в таких складних умовах можуть навчатися. Заняття у старшого і молодших буває в різний час, але в укритті є чим зайнятися і дітям, і нам, дорослим. Ми спілкуємося, бо нам теж цього не вистачає, – розповідає Ірина Нечай. – Мені іноді здається, що до цього освітнього простору приходять всі незламні, хто разом містом переживає цей найскладніший період».
До цього освітнього простору на заняття системно приходить 35 дітей. Тут проходять і заняття з дітьми з безпеки життя в ігровій формі, як поводитися під час евакуації з приміщення, яких правил притримуватися, перебуваючи на вулиці в прифронтовому місті.
Психологиня Ольга Фурман, яка на волонтерських засадах працює з родинами в цьому Пункті незламності, зазначає, що сюди насамперед приходить малеча, для якої важлива – вчитель/ка.
«Для дитини в початковій школі потрібен образ вчительки, потрібен колектив, потрібне спілкування, хоча б у такому уривчастому форматі. Якщо педагогу вдається стати для них справжнім другом, то їх очі горять. Я бачу ці очі під час занять, вони горять, вони йдуть на ці заняття із задоволенням», – говорить психологиня Ольга Фурман.
На фото Л. Паладій. Заняття в укритті Пункту незламності в Херсоні.
У розмові вона зазначає, що кожна родина, яка перебуває в прифронтовому Херсоні переживає кризові моменти й важливо на них часто відреагувати. Вчителі, які працюють з дітьми, підмічаючи раптову зміну поведінки учня, відразу реагують, тоді вона починає спілкуватися з родиною тісніше, допомагаючи подолати цей стрес – і тоді життя налагоджується.
«Ці діти, що залишаються в Херсоні, безапеляційно вірять в перемогу України. Вони своєю енергією і вірою часто батьків витягують із тупикових ситуацій, депресивних станів. Відсутність травматичного досвіду у дітей дозволяє швидше долати кризові ситуації. Освітній простір єднає родину і єднає херсонців, які залишаються в місті», – говорить психологиня.
Заняття в укритті – це спільна відповідальність і батьків, і педагогів. Важливо дітей підготувати, – зазначає Ірина Нечай.
«Перед тим, як прийняти рішення відвідувати заняття в укритті, я поговорила з дітьми, підготувала психологічно. Важливо було їм сказати, що це – тимчасово, що пройде час і вони повернуться вчитися до світлих і затишних класів, що все поступово владнається. Ще важливо – психологічний стан вчителя і те, як він спілкується з учнями. Нам пощастило на вчителів, які проводять ці заняття в малих групах. Це – педагоги від Бога, вони залишаються у прифронтовому місті й продовжують вчити дітей, бо війна війною, а вчитися – треба. Я так кажу своїм дітям», – ділиться з нами Ірина Нечай.
Участь у міжнародному проєкті «відкрита школа» дозволив вчителям, які в ньому брали участь, свої професійні знання доповнити й іншими вміннями, як контактувати з дітьми у кризових ситуаціях, що робити, аби діти не панікували при обстрілах.
«У нас працюють вчителі, які прийняли для себе рішення залишатися в рідному місті. Це – професіонали. До обставин, що місто на лінії фронту звикнути не можна, до обстрілів теж, а вони часто вночі посилюються, але на заняття учителю приходити треба бадьорим, бути не заспаним. Це – важливо!» – додає Лариса Паладій, відповідальна за роботу Пункт незламності.
Як вирішується проблема з безпечними освітніми просторами в громадах
Цього навчального року в громадах області освітній процес організовано виключно в дистанційній формі у 187 закладах загальної середньої та 91 – дошкільної освіти.
На правобережжі Херсонщини місцева влада почала відновлювати пошкоджені через бойові дії освітні заклади, модернізуючи укриття в підвальних приміщеннях.
До повномасштабної війни ніхто і не думав, що освітній процес перейде у підвальні приміщення.
З державного бюджету в 2023 році було виділено 15,9 мільйонів гривень на облаштування укриттів в освітніх закладах у Музиківській Білозерській, Станіславській громадах Херсонського району. В одній зі шкіл минулого року було обладнано вже декілька класів, долучилася до цього і громадська організація. Поки в укритті проходять деякі заходи та заняття для школярів населеного пункту, на території якого знаходиться освітній заклад.
На фото В. Славича. Укриття в освітньому закладі Херсонського району.
«Створення освітнього простору в укритті почали використовувати лише для проведення деяких заходів. Нагороджуємо грамотами, відзнаками та іншим…Волонтери заходи проводили на свята, по мінній безпеці й таке інше. Діти в захваті, все яскраве… Те, що знаходяться у підвалі, не відчувають, сумують за живим спілкуванням. Ми активно працюємо онлайн, тому у крайніх випадках використовуємо підвал. Бували випадки “прильоти” за межами села, але поруч, без оголошення повітряної тривоги. Я вважаю, якщо безпекова ситуація не зміниться, то наражати на небезпеку дітей не варто, більшість батьків поділяють мою думку. Хоча є відсоток, які хочуть очного навчання, але за умови, що,школа бере на себе відповідальність. Сподіваюся, що цього року ми продовжимо реконструкцію підвального приміщення в школі», – прокоментував Василь Славич, керівник Музиківського опорного ліцею.
На цей рік вже заплановано відновлення освітніх закладів з реконструкцією укриття і в освітніх закладах Бериславського району. Проєктно-кошторисна документація нині виготовляється на облаштування укриттів в освітніх закладах 4 громад – Калинівської, Великоолександрівської, Високопільської та Кочубеївської громад, де повернулося понад 50% відсотків населення до рідних місць.
Знов висловили підтримку в організації безпечних освітніх просторів міжнародні партнери.
«Міжнародні партнери обіцяють надати сучасне обладнання для відкриття 5 сучасних освітніх центрів в Херсоні, Білозерській, Музиківській, Великоолександрівській та Високопільській громадах. Про змішаний формат навчання будемо говорити ближче до нового навчального року, зважаючи на безпекову ситуацію в області та країні. Відновлюємо пошкоджені освітні заклади в деокупованих громадах з обов’язковою реконструкцією укриттів – такі реалії освітнього процесу», – зазначила Тетяна Юшко, начальниця управління освіти та науки Херсонської обласної державної адміністрації.
На фото В. Славича. Заняття в укритті в освітньому закладі Херсонського району.
Команда – інформаційного видання «Український Південь».
