Херсонський боксер Андрій Пєтухов став волонтером з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Коли російські війська підірвали Каховську ГЕС Андрій кинувся вивозити людей із більш затоплених районів — евакуйовував людей з мікрорайону Корабел у Херсоні та лівого берега. Одним із врятованих став 93-річний Вадим Соляник, з яким Андрій Пєтухов і досі підтримує стосунки.
Андрій розповідає, що в день, коли армія РФ підірвала греблю Каховської ГЕС вона у Херсоні прибувала дуже швидко. Особливо у прибережних районах міста. Тому чоловік одразу подзвонив друзям-волонтерам та вони вирішили разом евакуйовувати людей з небезпечних районів.
“Вода дуже швидко підходила. Спочатку я їздив на своїй автівці та дивився, що відбувається. Був в Гідропарку, у Кіндійці, річпорту та на набережній, проїхав всі села, розташовані поряд з Херсоном”, — пригадує волонтер.
Скільки вивіз людей з підтоплених районів Андрій не рахував. Але найбільше йому запам’ятався випадок, коли рятували 93-річного Вадима Соляника.
“Ми посадили дідуся в човен і почався обстріл. Влучили біля нас, метрів за сто. Чудом вийшло так, що зачепило тільки дідуся, поранило в голову. Російська армія продовжувала обстрілювати, ми завели човен і почали їхати на сушу, адже підвезти пораненого до Корабельної площі, змоги не було. Там його вже забрали військові та доправили до лікарні”, — каже Андрій.
З Вадимом Соляником Андрій підтримує зв’язок і зараз. Нещодавно провідував його у Києві. Каже, познайомитись ближче з іншими врятованими, можливості не було.
“Просто забирали людей, висаджували та їхали знову. Це було дуже швидко. Тому, звичайно, питати щось про врятованих чи їх номери телефонів не було часу. Так само з тваринами: забирали, перевозили та віддавали собак та котів людям і волонтерам, які стояли біля берега. Далі їх вже відвозили до Миколаєва та Одеси”, — розказав Андрій.
З тимчасово окупованих Олешок хлопцям вдалося вивезти десять дітей та стільки ж дорослих. Зазвичай за людьми їздили кількома човнами, під час однієї з поїздок їх помітив російський дрон.
“Ми стояли та чекали біля дерева, коли дадуть сигнал, що можна їхати. І тут підлітає на нас дрон, ми просто починаємо газувати, тому що він різко летів на нас. Я так зрозумів, що врятувало нас те, що були білі прапорці та червоний хрест. Тому, можливо, дрон просто полетів і ми потім почали працювати, вивозити людей з лівого берега”, — каже волонтер.
Зараз Андрій лишається у Херсоні, продовжує допомагати місцевим жителям та військовим.
“Кидаю усе та вирушаю на поміч людям, без цього вже не можу. Мене надихають ті люди, яким допомагаєш, рятуєш їх і чуєш у відповідь “величезне дякую”, — говорить Андрій.
Читайте на сайті інформаційного видання “Український Південь”:
Під час обстрілу Херсона загинула вчителька Наталя Невинська
