Цю тендітну жіночку поважного віку добре знають не тільки в Зеленівці і в Херсоні, а й у найгарячіших точках нашої країни, адже її добрі справи йдуть попереду неї.
Валентина Чертова – волонтер “Армії SOS”, людина з величезним добрим серцем і золотими руками.
Війна для Валентини Олексіївни розпочалась ще у 2014 році, саме тоді вона повністю присвятила себе волонтерству. Шила теплі речі, спіднє і подушки для наших хлопців в зоні АТО, готувала для них різні смаколики, пекла запашний хлібчик і пиріжки.
А ще в’язала маскувальні сітки, і в цій справі завжди могла згуртувати навколо себе однодумців будь-якого віку.
24 лютого, коли війна вже прийшла на поріг її власної домівки, не зневірилась, не опустила руки, вирішила попри всі ризики залишитись дома, хоча і зізнається, що тоді було дуже страшно, пригадує, як мусила на власному городі закопувати сітки і український прапор, як вночі ховалася у підвалах, а вдень гнала своїх кіз в степ за село, боялася що за нею прийдуть…
І боялася не безпідставно, тому що багато її друзів з волонтерського руху опинились тоді у катівнях.
Говорили з нею по телефону, я дзвонила аби спитати дозволу для написання цієї публікації.
Знайомий привітний голос сміється в слухавку:
– ” Та ну що ти? А що я такого роблю? Знаєш скільки таких завзятих волонтерів, краще про них напиши!”
– “І про них напишу, а сьогодні хочу про вас! Можна?”
Знову сміється і зрештою погоджується.
Говоримо добру годину…
Розповідає, як не могла повірити, що Херсон нарешті звільнили, як тремтячими руками відкопувала прапор на городі, як зустрічала наших хлопців зі сльозами на очах…
А 12 листопада вже плела нові маскувальні сітки, знову пекла хліб і смажила пиріжки.
А потім ворожий обстріл… Оглушило ударною хвилею, тому змушена була поїхати на два місяці з рідного дому до Львова, аби хоч трохи підлікуватись, а повернувшись до дому відразу взялася до звичної справи. І сьогодні її золоті руки знову шиють, плетуть, готують… і кожної миті наближають довгоочікувану перемогу.
Допис – від колективу Херсонської центральної бібліотеки для дітей.
Читайте на сайт інформаційного видання “Український південь”:
