Ідентифікація вкрадених творів мистецтва триває.
Цей стоп-кадр з відео окупантського сюжету, знятого у серпні 2023 року для пропагандистських кримських псевдо-новин, зафіксував в Центральному музеї Тавриди одну з улюблених картин херсонців – «Вишивальницю» Івана Лободи.
“За фрагментами зображень нам вдалось ідентифікувати ще чотири твори, які потрапили в об’єктив камери”, – повідомили в Херсонському обласному художньому музеї.
Саліхітдин Айтбаєв (1938-1994). Молоді казахи. 1967. Полотно, олія.Ще замолоду Айтбаєва називали відкриттям та яскравим зразком казахської творчості. Він сформувався під впливом постімпресіоністів і був визнаним послідовником Сезанна. «Молоді казахи» – один з найвідоміших творів художника, сповнений духом національної традиції.
Олександр Симонов (1875-1957). Село Павлівка (Пастушка). 1934. Полотно, олія.Український художник-пейзажист, викладач, професор був уродженецем Полтавської губернії, після навчання в Москві та Парижі багато років жив і працював у Харкові, останні роки життя провив в Гаграх (Абхазія), де заснував картинну галерею. Писав краєвиди Полтавщини, Харківщини, Донбасу, Грузії. Реалістично зображуючи, у своїх роботах Симонов намагався передати красу та гармонію природи.
Борис Домашніков (1924-2003). Черемха. 1972. Полотно, олія.Уфимця Домашнікова, чий стиль був неповторним у композиційному та кольоровому відношенні, називали «радянським імпресіоністом». Він міг «опоетизувати» будь-яку непоказну місцину, не прикрашаючи її та не втрачаючи достовірності. З ім’ям художника пов’язане поняття «чистого» пейзажу, де сюжет не несе смислового навантаження, а передає особисті емоції автора.
Руслан Петров (1957 р.н.) Липень 1616 року. Кафа (Феодосія). Запорожці зі звільненими невільниками відправляються у Січ. 2013. Полотно, олія.Картина, подарована херсонським художником музею, показує момент перемоги запорожців на чолі з Петром Сагайдачним над турецькими володарями Кафи, коли звільнені християнські невільники можуть повернутися до дому на козацьких «чайках» та захоплених у турків кораблях. Це свого роду історична реконструкція тих подій, полотно привертає увагу натуралізмом зображення.
“А ми незмінно продовжуємо роботу з ідентифікації творів, викрадених окупантською владою з Херсонського художнього музею та незаконно перевезених в Сімферополь до Центрального музею Тавриди. Далі буде”, – додали в дописі музейники.
