Розповіли про життя родин з дітьми на окупованих територіях та можливостями для їх підтримку у соціальних мережах:
-До своїх 16 років я жила на Херсонщині – у місті Берислав. Це якраз були «голодні 90ті», про які я ще довго розповідала потім у «ситі» роки. Про те, як мамі зарплату давали ящиками вафель чи печива, святом було, коли «талонами» на їжу. Тоді ти міг купити у магазинчику напроти не тільки вафлі і печиво, але й ковбасу, консерви та майонез на свята.
Я пам’ятаю свої зимові чоботи, які були одні, і якщо ти їх намочив під снігом, то не міг піти на вулицю, – не було в чому. За ніч треба було запихати у чоботи газети та поставити під батарею (електричну, бо центральне опалення не працювало), щоб можна було зранку піти у школу по сухому.
Бабуся постійно мене сварила за те, що я не вмію носити речі і на мені все горить… Однокласник казав, що їсть одні тільки макарони (мама його також отримувала ЗП макаронами та печивом), але ніяк не може набрати вагу.
Зараз на Бериславщині та Херсонщині ситуація гірша – роботи немає взагалі, магазини та аптеки порожні, цитрамон продають «з полу» на ринку по 200 грн пачка. Гуманітарних коридорів майже немає, ввести щось чи вивезти можна лише якимись найскладними способами.
Батьки з дітьми, що не виїхали, не можуть забезпечити своїх дітей найнеобхіднішим: їжею, ліками, засобами гігієни. За таких умов чи не єдиним реальним способом врятувати херсонських дітей залишається адресна фінансова допомога їхнім родинам.
Завдяки пожертвам благодійників Фонд громади міста Херсон «Захист» виплачує таким сім’ям одноразову пряму фінансову допомогу (по 2200 грн).
Кошти надходять безготівково на банківські карткові рахунки заявників (представників сімей з дітьми) після отримання від них та ретельної перевірки необхідних документів. Підставою для надання фінансової допомоги родинам є заява від їх представника/ці з пакетом необхідних документів (електронні копії заяви, першої сторінки паспорту заявника/-ці (або ID-картки), ідентифікаційного коду, банківських реквізитів).
