Про це повідомляє інформаційне видання «Український Південь».
У Херсоні відбулась презентація естонсько-українського проєкту «UArt’n’Business» — підвищення обізнаності та розвиток навичок малих та середніх українських підприємств та підприємців креативних галузей у сфері Інтернет-маркетингу та онлайн-продажів. Проєкт реалізується Тартуським центром креативних індустрій спільно з Херсонською торгово-промисловою палатою.
Керівниця Центру міжнародного співробітництва Херсонської торгово-промислової палати Лариса Пономаренко зазначила: «Херсонська торгово-промислова палата як організація, яка об’єднує та підтримує підприємців у всіх галузях, цей проєкт спрямований саме на представників малих підприємств або мікропідприємств, зайнятих в креативних індустріях.
Естонія є серед європейських країн-лідерів з розвитку креативних індустрій. У цієї країни дуже багато успішних стартапів не тільки в галузі ІТ, але й в архітектурі, музичній та кіно-індустрії, в сфері музейної справи. Нам дуже приємно, що в цьому проєкті саме естонська організація виступає нашим партнером. В них багато чому можна навчитися: як змінювати ставлення до сфери культури в контексті прибутку, як налагоджувати співпрацю між органами влади, творчою громадськістю та місцевим бізнесом і як навчати креативу».
Захід проходив в арт-просторі «Freedom», об’єднавши активних підприємців — тих, хто прагне поєднати творчість, бізнес та вийти на новий етап розвитку. Модераторка, керівниця української команди Проєкту, членкиня Херсонської торгово-промислової палати Ксенія Карпенкова розповіла: «Дуже важливо митцям в сучасних умовах пандемії, глобальної цифровізації під свою ідею підвести грамотну бізнес-основу. Власне на це і спрямований проєкт — на те, щоб підвести сталу бізнес-основу під творчі креативні задуми».
Представники Посольства вітали учасників проєкту. Радник з економічних та політичних питань Посольства Естонської Республіки в Україні Вагур Соосаар зазначив: «Цей проєкт допоможе українським і, зокрема, херсонським підприємствам вийти на новий рівень розвитку, допоможе зробити більш майстерними бізнесменів і огорнути їхню майстерність в інші бізнесові практики».
Перший секретар Посольства України в Естонській Республіці Леонід Третяк наголосив: «Дуже важливо, що прийшла така ідея Херсонській торгово-промисловій палаті і Естонському центру креативних індустрій зробити такий проєкт, намагатися його реалізувати. Тому що це буде значним внеском як і в розвиток економічних зв’язків з іншими державами, так і в культурний аспект таких міждержавних зв’язків».
Висловили надію на тісну співпрацю і представники міста Тарту. Заступник міського голови Тарту з питань підприємництва, туризму та розвитку міста Раймонд Тамм зазначив: «З великим задоволенням відзначаємо, що місто Тарту започатковує нове партнерство з Україною — з Херсонською торгово-промисловою палатою, і саме у тій сфері, де Тарту може запропонувати поради та підтримку Україні, спираючись на свій найкращий досвід.
Сподіваємося, що в результаті проєкту, який починає свою роботу, Тарту зможе поділитись з Херсоном своїми знаннями та досвідом з підтримки креативних індустрій. Ми також сподіваємось, що в різних регіонах України з’являться нові креативні компанії, а експортні можливості та знання щодо виходу на ринок ЄС значно покращаться».
Така співпраця відкриває нові можливості для Херсона. Начальниця Управління культури Херсонської міської ради Світлана Думинська прокоментувала: «Підтримка, яка зараз надається, тобто навчити творчих людей стати ще й цікавими у плані бізнесу для світу, показати себе. Це важливо. Я по-доброму позаздрила, що в Тарту є такий центр креативних індустрій.
А в нас є Херсонська торгово-промислова палата, яка підняла цей пласт в нашому місті. Я думаю, що оскільки вони наші, то нам буде простіше реалізовувати себе. Вже декілька проєктів наших молодих творців поїдуть по обміну до Естонії і будуть учасниками цього розвитку креативності і побувають в самому творчому середовищі. Я думаю, що у них з’явиться ще більше ідей та ініціатив».
Тартуський центр креативних індустрій — це навчально-інформаційний центр у Південній Естонії, який організовує для підприємців креативних галузей тематичні тренінги і навчання, консультує з різних питань, серед них юридичні та економічні.
Керівниця Тартуського центру креативних індустрій Кюллі Хансен зазначила: «В результаті нашого проєкту, який ми будемо реалізовувати, ви отримаєте дуже важливі знання та інструменти для вашого розвитку. А також можливість з часом заснувати бізнес з естонськими підприємствами».
А Тарту і Херсон поєднують давні історичні зв’язки, розповідає директорка Державного архіву Херсонської області Ірина Лопушинська, показуючи на презентації документи, які зберігаються в архіві регіону: «За нашими документами зв’язки ми можемо підтвердити вже понад столітні. На початку Першої світової війни велика частина навчальних закладів з території країн Балтії була евакуйована в глибокий тил Російської імперії, якою тоді була Україна і саме її південна частина. Так, до Херсона потрапив Юріївський вчительський інститут (зараз це Херсонський державний університет), потрапило близько десяти різноманітних шкіл мореплавства до Голої Пристані, до Херсона, до Олешок, до Нижніг Сірогозів.
З того ж Тарту була спрямована Олександрійська гімназія, до Генічеська з Юріїва було відправлено два ризьких навчальних заклади. Тому що з Ярини їх спочатку евакуювали до Тарту, а потім до Генічеська. Це чоловіча і жіноча гімназії. Тобто, можна сказати, що на території Херсонщини одночасно з 1914 по 1917 роки перебувало близько 15 навчальних закладів, які були переселені з території країн Балтії — Латвії та Естонії. Тому зв’язки досить тісні».
Важливо, що події сторічної давнини збагатили Херсонщину. Ірина Лопушинська додала: «Херсонщина здобула викладацько-професорський склад і величезну кількість, сучасних на той момент, студентів, які вивчали історичні, філологічні науки. Вони дуже підняли рівень викладацької школи морехідних шкіл, тому що вони готували шкіперів і капітанів як далекого плавання, так і місцевого. Тому Херсонщина, звісно, дуже збагатилася культурно завдяки їм».
Так, Юріївський педагогічний інститут більше тому з’явився на Херсонщині і нині активно розвивається, щоправда як Херсонський державний університет. Виш став активним учасником проєкту. Проректорка з інноваційного розвитку, інвестиційної діяльності та науково-педагогічної роботи ХДУ Наталія Кушнір прокоментувала: «Я вважаю, що це дуже перспективний напрямок для нашого регіону і, зокрема, для Херсонського державного університету. Оскільки ми готуємо фахівців і творчих професій — хореографи, художники, ІТ-фахівці, туристи, журналісти. На сьогодні саме ідея креативних індустрій має поєднати навколо себе наше студентство і молодих фахівців».
Доєднався до проєкту і Херсонський національний технічний університет. Завідувачка кафедри «Дизайн» ХНТУ, доктор ні технічних наук, професорка Олена Чепелюк зазначила: «Креатив — одна з найважливіших властивостей дизайнера. Для моїх студентів це є настільки ж природнім, як дихання. На даний момент креатив набуває особливого значення і для бізнесу, з тієї причини, що всі футурологи зараз, яке б майбутнє вони нам не прогнозували, всі сходяться в одному — воно буде дуже мінливим. Хто буде креативним, той буде «на коні».
Тому дійсно креатив є важливим і для бізнесу. Чим більший горизонт у дизайнера і бізнесмена, тим більше вони можуть зробити. Саме дизайн в Естонії є більш стриманим, він дуже вишуканий та витончений. Нам дуже хочеться долучитися до цього проєкту для того, щоб побачити як роблять інші люди. Маю надію на те, що ми зможемо дати один одному нову інформацію, нові знання, нову енергію».
Старт естонсько-українського проєкту відбувся, а наступним етапом стане бізнес-місія — ділова поїздка підприємців з Херсона до Тарту у січні. Організаторка арт-фестивалю «Міцелій» Вікторія Березіна розповіла: «Ми будемо представляти наш проєкт, розповідати про наш арт-фестиваль «Міцелій», який два роки поспіль ми проводили у Херсоні. Спочатку ми вивели цей проєкт на Всеукраїнський рівень, до нас приїздили люди з Києва, Одеси, Харкова. Цього року ми, можливо, заведемо нові знайомства в Естонії і плануємо вивести проєкт на міжнародний рівень.
Хочемо отримати нові знання, які зможемо більш якісно реалізовувати в наших проєктах. Це дає можливість молоді розвиватися, тому що ми завжди все робимо своїми силами, а тут надається можливість навчитися чомусь новому і потім показати це в нашому середовищі. Тому що наше місто достатньо маленьке і ми не виходимо за свої рамки і це шанс більш широко продемонструвати свої можливості».
Доєднатися до цього проєкту можуть підприємці з різних міст України. Ксенія Карпенкова зазначила: «Незважаючи на те, що проєкт розпочався в Херсоні і започаткований він був власне Херсонською торгово-промисловою палатою, він орієнтований на всю Україну. Ми будемо раді залучити до нашого проєкту, до тих можливостей, які пропонує співпраця з естонською стороною, креативних людей і з інших міст України. Оскільки більшість заходів будуть відбуватися онлайн».
Тренінги і семінари будуть проводити міжнародні експерти і це є важливим для тих, хто прагне професійно оволодіти багатьма онлайн-інструментами, працюючи на міжнародному ринку. Ксенія Карпенкова додала: «Дуже класно, що вони практики. Це не просто теоретики, які будуть розповідати. Це люди, які зробили себе самі, які перш ніж стати тренерами, самі пройшли шлях нагору від самого початку — хтось п’ять, хтось десять років. Вони побудували свої компанії, які працюють зараз на міжнародному рівні, дають консультації іншим підприємцям».
Представники Тартуського центру відповіли на питання під час презентації. Керівниця проєкту від естонської сторони Сігне Сомелар-Еріксон подякувала за організацію заходу: «Дякую за чудову історичну презентацію. Я бажаю всім успіху і чекаю на вас в Тарту».
Цей проєкт фінансується Міністерством закордонних справ Естонії з коштів програми розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги.
Детальніше — у сюжеті телестудії «Український Південь»:
