Народні депутати фракції “Опозиційної платформи — За життя” стали рідше приходити на голосування за законопроєкти у другому читанні після запровадження санкцій проти Віктора Медведчука, а згодом і оголошення підозри Медведчуку і Тарасу Козаку.
Зростання кількості відсутніх почалося ще у жовтні 2020 року, але досягло піку наприкінці березня — у квітні 2021 року. На графіку нижче можна побачити тренд: у квітні під час голосування за низку законопроєктів у другому читанні фракція була відсутня майже повним складом (44 депутати). Втім, згодом тренд вирівнявся: у червні в середньому лише 11 депутатів з ОПЗЖ були відсутні під час голосувань.
Деякі законопроєкти ОПЗЖ підтримує. У червні найбільшу кількість голосів від цієї фракції — 27 — отримав президентський законопроєкт про ратифікацію протоколу про приєднання Європейського Співтовариства до Міжнародної Конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “Євроконтроль”.
Нагадаємо, що у лютому Рада національної безпеки та оборони включила Медведчука та його дружину Оксану Марченко у санкційний список за фінансування тероризму. Туди ж потрапили Козак із цивільною дружиною Наталією Лавренюк. Рішенням РНБО президент також фактично заблокував діяльність трьох телеканалів — 112, NewsOne та ZIK, які записані на Козака.
На День Конституції Рух ЧЕСНО знайшов монографію Медведчука, яку він видав після захисту докторської дисертації. У цій науковій праці політик шукав національну ідею для України.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
