Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

В “Укргідроенерго” розповіли про цьогорічне водопілля

Упродовж осінньо-зимового періоду 2020-2021 рр. склалися сприятливі умови для формування весняного водопілля. Максимальні запаси води у сніговому покриві р. Дніпро до міста Києва сформувались 20 лютого та дорівнювали 64 мм, що становить 123% норми максимальних за зиму снігових запасів. Цьогорічні параметри водопілля нижчі за середньобагаторічні, проте вони вищі за минулорічні. Про перебіг водопілля 2021 року розповідає головний інженер Укргідроенего Вадим Рассовський.

Як змінилася ситуація з водопіллям на річках Дніпро та Дністер у цьому році порівняно з минулим?

Починаючи з 2015-го року Україна переживала тяжкий період посухи. Минулий, 2020-й, був безпаводковим: приплив води в Дніпрі навесні складав 1000 куб. м на секунду. Подібне трапилося вперше більш ніж за 100 років. За наступні осінь та зиму в басейнах річок України накопичилися достатні об’єми снігу та води для формування водопілля  на рівні середньобагаторічних значень. Але варто враховувати, що за останні п’ять років ґрунтові води опустилися на 50–60 см нижче звичайного рівня. Тож, скільки вологи могли забрати саме ґрунти, щоб відновити свій рівень, спрогнозувати було важко, але вже було зрозуміло, що підтоплень по берегах Дніпра та Дністра цьогоріч не спостерігатиметься.

На щастя, цього року абсолютно не було проблем із забезпеченням прісною водою населення України. Водосховища в першу чергу повинні забезпечувати водою споживачів круглий рік, тож кожного місяця Міжвідомча комісія по узгодженню режимів роботи водосховищ при Держводагентстві України ухвалює рішення щодо регулювання їхнього рівня. Ми впоралися із цим завданням як минулого – 2020-го, хоча рік був для нас дуже критичний, так і цього року.

Як компанія готувалася до проходження водопілля?

Традиційно цей період є відповідальним для нашої компанії. Зрозуміло, що водопілля – це кожного року для нас іспит, незважаючи на обсяги – великі вони чи малі. Компанія щороку відповідально готується до цього періоду, приділяючи основну увагу стану гідротехнічних споруд, постійному контролю за ними та їх безпечній експлуатації в цілому. Усі гідроспоруди, які перебувають на балансі компанії, мають працездатний стан, відповідають проектним вимогам і виконують своє функціональне призначення в заданих режимах. Компанія виконує увесь необхідний обсяг робіт із забезпечення їхньої безпечної експлуатації. Згідно з висновками комісій з перевірки готовності до пропуску льодоходу, повеней та паводків, в яких брали участь представники Держенергонагляду України, всі філії Товариства отримали Акти готовності до проходження повені. Тож пропуск весняного водопілля через водосховища дніпровського та дністровського каскадів не мав негативного впливу на об’єкти господарювання та інфраструктури.

Яка ситуація на Дніпрі та Дністрі спостерігалася в лютому?

В третій декаді лютого каскад дніпровських водосховищ працював згідно з режимом, узгодженим Міжвідомчою комісією, та станом на 1 березня наповнення каскаду склало 87,4% від проєктного. Варто зазначити, що у зв’язку із збільшенням припливу води в лютому поточного року було скориговано рівень Каховського водосховища станом на 1 березня в межах 15,70-15,80 м БС, що не суперечить Правилам експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду.

На р. Дністер в цей період за рахунок підвищення температури повітря розпочалось сніго- та льодотанення, після чого сформувався дощовий паводок. Внаслідок акумуляції паводкових вод, позначка верхнього б’єфу Дністровського водосховища досягла найвищого рівня 21 березня і дорівнювала 120,86 м (нормальний підпірний рівень 121,0 м). Варто зазначити, що навесні зазвичай здійснюється еколого-репродуктивний попуск з Дністровського водосховища.

Як формувалося водопілля на початку весни?

За спостереженнями гідрометеорологів березень у басейні Дніпра був теплішим за кліматичну норму та з недобором опадів, що уповільнило формування весняного стоку. Температурний режим цієї весни часто змінювався: похолодання чергувалися з періодами тепла. Під час похолодань у першій половині весни опади випадали у вигляді снігу, нічні морози стримували сніготанення, збільшуючи втрати стоку, а у окремі аномально морозні дні на малих річках утворювалися первинні льодові явища. У зв’язку з цим на основних річках України ми й спостерігали цьогоріч незначне водопілля.

Яка ситуація склалася у березні на Дніпрі та Дністрі?

В басейні Дністра березень характеризувався вищою за норму температурою повітря та достатньою кількістю опадів, що становила подекуди від 110 до 216% місячної норми. Весняне водопілля визначалося таненням більших за норму снігозапасів. А формування водопілля розпочалося близько 23-24 лютого, що на 2-3 тижні раніше середніх термінів. З 5 квітня 2021 року за рішенням Міжвідомчої комісії ми розпочали екологічний попуск з Дністровського водосховища у пониззя Дністра. Виконання зазначеного екологічного попуску здійснювалося з урахуванням пріоритету екологічних вимог над енергетичними потребами.

У березні в басейні Дніпра до Києва склалися несприятливі умови для формування весняного стоку. Загалом березень був тепліший за кліматичну норму на 1,0-2,3 °С та відзначався нестачею опадів. В середньому за перший місяць весни тут випало 91% норми опадів. Відбувалось поступове наповнення дніпровського каскаду: вільний об’єм водосховищ зменшився і на 31 березня становив 4 км³. Для прикладу, у 2020 році цей показник становив 3,2, у 2019 – 4,7, а у 2018 – 6,4 км³.

Якою була ситуація на річках у квітні – травні?

Упродовж  квітня продовжувався розвиток весняного водопілля на верхній ділянці Дніпра (за межами країни), пригирловій ділянці Прип’яті та Десні з підвищенням рівнів води на 1-6 см з подальшим затопленням заплав Верхнього Дніпра (за межами країни). На решті рівнинних річок країни внаслідок опадів переважав ріст рівнів води на 1-10 см за добу.

Обсяг води у каскаді Дніпровських водосховищ станом на 20 квітня становив 41,349 куб.км (вільна ємність – 2,499 куб.км). Тривало підвищення рівнів води на більшості річок басейну Дністра з добовою інтенсивністю 1-20 см. 6-7 травня сформувався максимум добового припливу до Київського водосховища величиною 2190 м3/с (49 % норми, 78 % забезпеченості). Надалі у ході припливу води до водосховища відбувався повільний спад і загалом він зменшився від максимального на 380 м³/с і 27 травня становив 1750 м³/с.

На Дніпрі біля Києва спостерігалося два піки водопілля: перший – 12 квітня величиною 2611 м³/с і другий – 7 травня величиною 2760 м³/с, що становить 46 % норми та 80 % забезпеченості.

У травні продовжувався дуже повільний розвиток водопілля на Десні. На пригирловій ділянці Десни біля Літок пік водопілля сформувався витратою 388 м³/с з 27 по 31 травня. В червні продовжується повільний спад припливу та рівнів води в річках басейнів Дніпра та Десни.

Пресслужба Укргідроенерго

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН