Статус археологічних пам’яток природного парку допоміг допоміг зберегти степи

На території Національного природного парку «Кам’янська Січ» розташоване Консулівське городище, безпосередньо межує з парком ще одне поселення пізніх скіфів – Червономаяцьке.

Городища були залишені мешканцями у ІІ-ІІІ столітті нової ери, і на цих землях відновився природний рослинний покрив.
«Городища обов’язково розташовувалися на терасі річки Дніпро і між двома глибокими природними балками. Рови були широкими і слугували фортифікаційним захистом. Коли будь-яка діяльність припинилась, на городища із цих балок, із сусідніх степів повернувся рослинний покрив. І сьогодні ми маємо дуже цікаве явище, що на цих городищах зростає велика кількість степових видів рослин. Особливо багате Консулівське городище, на якому зростають 14 видів рослин, які охороняються. Серед них – тюльпан Шренка та кілька червонокнижних видів ковили. На Червономаяцькому – 2 види. Це пов’язане з тим, що воно розташовується фактично у селі і піддається великому антропогенному впливу», – розповів завідувач кафедри ботаніки, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.
Обидва пізньоскіфські городища мають статус пам’ятки археології національного значення, щорічно їх досліджують наукові експедиції. Природоохоронці ведуть перемовини з археологами про те, щоб під час досліджень рідкісні рослини не пошкоджувались.
Як би не дивно це звучало, але в самому серці Херсона є також місцина, де збережений степовий покрив. Це – вали Херсонської фортеці. Щоб протидіяти вітровій і водній ерозії, будівники фортифікаційних насипів вкривали їх дерном, який привозили зі степів.
«З тих часів, коли ця фортеця ще функціонувала, збереглось близько 30 степових видів. І в тому числі – 2 види, які охороняються. Це – тюльпан південнобузький і барвінок трав’янистий. Фактично, людина вкрила ці вали степовим рослинним покривом. І от сьогодні ці вали більше 200 років існують в центрі міста але на них, тим не менш, збереглись деякі види степових рослин», – продовжив науковець.

Тож, статус археологічних та історичних пам’яток не передбачає збереження заповідного рослинного світу і ландшафту, але опосередковано цьому сприяє.

Національний природний парк «Кам’янська Січ»

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *