Херсонські військові розповіли, як захищають дітей

Сьогодні, 4 червня, в світі відзначають День безневинних дітей-жертв агресії. До 2014 року поняття «дитина війни» для українців було чимось далеким. Тим, що ми пам’ятаємо з часів 2 Світової війни й тим, що ніколи більше не торкнеться українців. Але збройна агресія РФ на сході України змінила життя всіх громадян, а особливо найбільш незахищених – дітей. Найгостріше наслідки бойових дій на собі відчули й відчувають діти, які проживають у Донецькій та Луганській областях. 

Проте наші військовослужбовці роблять все можливе, аби українці, а особливо діти були в максимальній безпеці. Всі сили спрямовуються на недопущення поширення конфлікту на іншу частину держави та усунення існуючого. 

Молодший лейтенант Денис Бульба в Нацгвардії служить не перший рік. Зараз він командує взводом в одному з підрозділів військової частини 3056. Віін вже 6 разів їздив до району проведення Операції об’єднаних сил та буде це робити і надалі, допоки в цьому не буде необхідності. 

Що Ви можете сказати про дітей, які живуть в межах зони ООС?

“Мої враження не найкращі. Мені прикро, що в них немає дитинства. Що вони не можуть, як звичні діти вільно гуляти, грати та не думати про те, що їх життю загрожує небезпека. Так, вони ходять до школи, відвідують садочки, але це все не так безтурботно, як поза межами зони бойових дій”. 

На вашу думку – в цієї малечі є справжнє дитинство?

“Звісно, ні. Особливо в тій частині населених пунктів, де точаться постійні бої, діти елементарно не мають спокою. В них вже зовсім інші цінності та радощі. Що стосується харчів. Якщо батьки в мирній частині України мають можливість постійно частувати дітей “смачненьким”, то ці діти їдять, що мають. Вони не розбещені хорошим життям. І так не повинно бути, адже дитинство повинне бути безтурботним та позитивним, аби дитина виросла психологічно стійкою та здоровою”.

Що ви, як батько, хотіли б змінити для дітей, що живуть в епіцентрі війни?

“Я тому і не вагаюся перед виїздами до зони ООС, адже я знаю, що нам потрібно захищати не тільки рідні землі, а й наших дітей. Чужих дітей не буває. Вони – наше спільне майбутнє. Я маю маленького сина і не хочу щоб він втратив повноцінне радісне дитинство. Тому ми не маємо права залишати це напризволяще і давати ворогу можливість захоплювати ще більше територій. Я сподіваюся, зусиллями наших військових діти зможуть знов повернутися до безтурботного життя, якого варте кожне маленьке серце”.

Своїми враженнями та думками, також поділився гвардієць військової частини 3056, старший сержант Дмитро Волік. Він служить в частині з 2014 року та також кілька разів мав ротації до району проведення Операції ооб’єднаних сил. 

Як ви вважаєте впливають наслідки бойових дій на місцевих дітей?

“Те що я бачив у 2017 і 2018 році – діти адаптувалися та звикли. Так, це ненормально, адже це змусило їх подорослішати та зрозуміти речі, як дітям розуміти не потрібно. Діти знають, як поводитися, коли чутно постріли та вибухи. Вони там пересуваються визначеними маршрутами, розуміють, що зійшовши з дороги, вони можуть потрапити у небезпеку”. 

Як ви вважаєте змінилося життя батьків на Донеччині та Луганщині?

Судячи з усього, батьки проводять з дітьми постійну роботу, аби убезпечити від страшних випадків. Це те, до чого їм разом з дітьми довелося звикнути. Я, як батько розумію їх та бажаю їм у цьому сил та терпіння. Адже доводиться відпускати дітей до навчальних закладів, де вони не можуть особисто контролювати ситуацію навколо дитини. 

Всі діти з’являються на світ, аби прожити свій час в щасті і добробуті. Аби зустрічати кожен день без насильства та агресії. Започаткування Міжнародного дня безневинних дітей-жертв агресії було вирішено у 1982 році на засіданні Генеральної Асамблеї через питання “великої кількості безневинних палестинських і ліванських дітей – жертв актів агресії Ізраїлю”. Головна мета цього Дня – звернути увагу на біль та страждання дітей, які піддаються фізичному та морально-психологічному насильству, як наслідкам війн. 

А ми звертаємо увагу, що за час військової агресії РФ на Донбасі, за даними Моніторинговій місії ООН, з квітня 2014 року загинуло більш ніж 200 дітей. 

Бережіть дітей! Бережіть майбутнє!

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *