Проблема зниження родючості ґрунтів та їх деградація, що виникає внаслідок дисбалансу поживних елементів в ґрунті спостерігається по всій Україні і є, зокрема, наслідком відмови від традиційної органо-мінеральної системи удобрення та спалюванні пожнивних рештків на полях. Про це на сторінці у facebook повідомив Олександр Паливода, директор Департамент АПР Херсонської ОДА.
За його словами, при сучасному рівні господарювання землероби повертають до ґрунту від виносу сільськогосподарськими культурами в середньому лише 25% поживних речовин. Окрема тема на думку чиновника — ризик виникнення пожеж та викиди вуглекислого газу в атмосферу при спалюванні рештків.
«Органічну речовину ґрунту можна частково поновити шляхом пожнивних решток. Але в багатьох господарствах продовжується безглузда та нищівна практика спалювання соломи на полях. Судіть самі: солома згорає на одному квадратному метрі за 30-40 секунд — за цей час температура на поверхні ґрунту може досягати 360˚С, і близько 50˚С — на глибині 5 см. Це спричиняє вигорання гумусу в 5-сантиметровому шарі ґрунту, а втрату води — в 10-сантиметровому шарі», — зауважив Олександр Паливода.
Зазначається, що при розкладанні 1 кг соломи в ґрунті, вже через 3 місяці, утворюється близько 50 г гумусу, а через 2 роки — близько 90-100 г. Новоутворені гумусові речовини належать до складу так званого «поживного гумусу», дії якого вистачає на 4 роки.
«Закликаю всіх агровиробників: не паліть пожнивні рештки та не знищуйте те, що може принести користь. Ставтесь до землі, яка нас годує, дбайливо та з розумом!», — наголосив директор Департаменту АПР Херсонської ОДА.
Схожі публікації:
- Потенціал зрошувальних земель на Херсонщині оцінюється в 600 тис. га
- У Херсоні відбулась онлайн конференція щодо земельної реформи
- Аграріям Херсонщини нагадали про пожежну безпеку в період збирання врожаю
- На Херсонщині на посівах культур з’явився новий шкідник
- На Херсонщині вирощують нові сорти динь