17 вересня колектив та учні ЗОШ №1 зібралися біля пам’ятника Олександру Довженку аби вшанувати митця та відзначити 67-річчя свого навчального закладу. За гарною традицією, цього дня відбулася посвята першачків у «довженківці».
«Довженківець» – не просто звання. Це велика честь і особливий світогляд, який діти пронесуть крізь усе своє шкільне життя.
Вишикувавшись вздовж паркових алей, учні «довженківської» школи приймали вітання від міського голови Володимира Коваленка, директора закладу Олени Зуйко, депутатів міськради Юрія Власова, Олександра Афанасьєва та Сергія Хоменка. Перш за все, велику шану висловили вчителям, які багато років своєї роботи присвятили розбудові майбутнього своєї альма-матер. Серед них і сама директор школи, яка цьогоріч святкує десятиріччя на посаді керівника закладу. Окрему подяку адресували вчителю інформатики Дмитру Вікторовичу. Він гідно представив честь школи і став кращим на столичному марафоні на дистанції 100 км.
Наразі першим «довженківцям» стукнуло майже 50 років. Вперше почесне звання вони отримали ще 1977 року. Особливу історію школярам розповіла випускниця закладу, одна з перших «довженківок», а нині директор ЗОШ№8 Оксана Олійник. У свій час її запросили на святкування ювілею Олександра Петровича на київську кіностудію. Саме там вона мала можливість скуштувати яблука, які митець виростив своїми руками. «Це був 1982 рік. Невеликою делегацією учнів з Нової Каховки на чолі з колишнім директором Олександрою Козловою на 3 дні ми поїхали до Києва. Ми мали змогу поринути у містерію кінематографії. Нам, маленьким, тоді все здавалося незвичним. Велика майстерня, багато павільйонів. Ми відвідали музей Довженка, де могли доторкнутися до речей, які він тримав у своїх руках: його кінокамери, сценарії, особисті речі. А особливо ми були здивовані яблуневим садом, який сьогодні також радує своїх гостей. До речі, корзинку яблук ми тоді прихопили з собою», – згадує жінка.
Вітали одне одного і школярі. Музичними композиціями, танцювальними номерами, промовистими віршами. По закінченню урочистостей кожен міг згадати свого Довженка, поклавши квіти до підніжжя його постаменту. Проте віддавати шану геніальному кінематографісту, письменнику, публіцисту учні почали заздалегідь. Діти відвідували заходи у Палаці культури, переглядали його фільми у кінопалаці «Юність». До ювілею у школі також створили фотоекспозицію і арт-об’єкт, в яких засвідчили повагу до рідних стін і свого міста.
