Тодішні колоністи Ольвійського полісу, як виявилося, мешкали аж ніяк не в палаці, а в напівземлянці площею біля двох квадратних метрів, що взагалі характерне для початкового етапу існування таких колоній. Та вони вочевидь не голодували: адже окрім примітивного житла, виявили ще з десяток великих зернових ям. Вони були дбайливо оштукатурені глиною, і кожна мала обсяг у сім-вісім кубометрів, із обгорілими зернятками якихось злаків на дні. Тобто вмісту лише одного подібного сховища вистачило б, аби прогодувати родину з трьох-чотирьох осіб до наступного врожаю. Окрім напівземлянки та зернових ям, учасники експедиції виявили чимало залишків кераміки – як зробленою на місці, так і завезеної, в тому числі з чорно- та червоно лаковим покриттям. А це підтверджує наявність зв’язків колонії із іншими частинами світу древніх еллінів.
Втім, Скелька відкрила археологам лише невелику частину своїх таємниць, і нові відкриття не забаряться. «Експедиція довела, що городище зберегло свою наукову цінність попри набіги «мисливців» за старожитностями. Тому наступного року плануємо продовжити його розкопки – хіба що така робота потребує значно більше ресурсів», — зазначив асистент кафедри історії, археології та методики викладання історико-юридичного факультету Херсонського державного університету Сергій Нємцев.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
