Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Польський Гданськ та український Херсон з’єднає транскордонний водний шлях, що проляже через Волинь

У Луцьку обговорили, чи враховує проект водного шляху Е40 вплив на довкілля?

Відбулось друге засідання круглого столу на тему «Природні цінності Полісся і загрози довкіллю річкового шляху Е40 Гданськ-Херсон», ініційований Національним екологічним центром України (НЕЦУ) за участі представників державних органів влади у сфері екології, установ природно-заповідного фонду, регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, громадських об’єднань та ЗМІ. Від облдержадміністрації у заходах взяли участь представники управління екології та природних ресурсів. Зокрема, заступник начальника управління Вікторія Тимощук, привітавши гостей та учасників круглого столу, зупинилась на актуальності тематики зустрічі, а саме розгляді потенційних загроз , пов’язаних з проектом під назвою «Відновлення магістрального водного шляху Е40 на ділянці Дніпро-Вісла: від стратегії до планування». А тому, доцільним на даному етапі є обговорення власне екологічного впливу проекту на довкілля вказаної території, адже здійснення робіт призведе до зміни гідроморфологічних умов усього регіону Полісся, що своєю чергою, викличе деградацію цінних територій водно-болотних угідь та вразливих природних територій, пишет Волинь.

Крім того, на заході виступили представники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та НПП «Прип’ять-Стохід» щодо врахування потенційних загроз для територій парків.
В результаті численних обговорень учасники звернули увагу на обов’язкове залучення представників громадськості та її всебічну поінформованість, зважаючи на актуальність питання.
Окрім того, за підсумками круглого столу учасники обговорили проект звернення, який із врахуванням усіх пропозицій сторін буде надіслано до Кабінету Міністрів України.

А тому, доцільним на даному етапі є обговорення власне екологічного впливу проекту на довкілля вказаної території, адже здійснення робіт призведе до зміни гідроморфологічних умов усього регіону Полісся, що своєю чергою, викличе деградацію цінних територій водно-болотних угідь та вразливих природних територій.

Європейський Союз послідовно розвиває транспортні мережі, у тому числі внутрішньоконтинентальні водні шляхи. Розроблена програма розвитку європейської транспортної мережі (Trans-European Transport Networks [TEN-T]). Особлива увага надається трансконтинентальним шляхам, які об’єднують кілька країн. Фінансуються такі проекти коштом Європейського Союзу, тому держави-члени намагаються добитися щоб їхні проекти потрапили до фінального переліку.

Стараннями Польщі до зазначеної Програми був внесений проект Міжнародного водного шляху Е40, у рамках якого передбачається з’єднати польський Гданськ та український Херсон водним шляхом річками Вісла – Західний Буг – Прип’ять – Дніпро.

За фінансування Програми транскордонної співпраці Польща – Білорусь – Україна на 2007 -2013 рр. Європейського співтовариства у рамках проекту «Відновлення магістрального водного шляху Е40 на ділянці Дніпро-Вісла: від стратегії до планування» у 2015 було завершено підготовку техніко-економічного обґрунтування Проекту (ТЕО).

Цікаво, що розробники ТЕО вважають, що ключ до успіху лежить у Польщі, бо всю р. Віслу потрібно поглиблювати, також потрібно будувати новий канал протяжністю близько 100 км, тому практично всі кошти Проекту мають будуть витрачені саме на польську частину водного шляху. Водночас вважається, що в Білорусі та в Україні водні шляхи, які увійдуть до Проекту Е40, вже практично відповідають стандартам водних шляхів міжнародного значення. Хоча ми знаємо, що це геть не так.

Національний Екологічний центр України вважає, що сам проект міжнародного водного шляху Е40 несе у собі велику загрозу довкіллю, а також створює значні ризики забруднення систем постачання питною водою Києва та інших придніпровських міст. Тому важливим є налагодження діалогу між різними зацікавленими сторонами для пошуку оптимальних рішень для збереження Полісся, водночас забезпечуючи економічне зростання України.

 Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА
Поділитись публікацією

Один коментар

  1. Яка в біса загроза екології? Відколи поглиблення і виймання мулу було загрозою? Насправді, шановні, всі загрози для вас і всіх нас, відбулися в 60-х-70-х, коли ви спустили воду з поліських боліт, перегнавши її у дніпровські водосховища. Замість природнього резервуару, що не випарорвувася, не квіт синіми водоростями і не забруднювався фекаліями, створили брудні калюжі, які віддають більше сонцю ніж греблям, і в Херсоні течії вже немає, уріз води -0,3 м від рівня океану, мерзенний сточий сморід. Але не розумію, яким боком до проекту Волинь, якщо Припять вище Піни не судноплавна, в Бєларусі існує канал Піна-Мухавець, залишилось лише побудувати шлюз в Бересті замість засипаного комуністами. Спроба прокласти фарватер вище Припяттю безглузда – не вистачить води для живлення, і все одно доведеться частину траси лишити під бєларуським контролем.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН