Наприклад, пенсіонерка Євгенія Григорівна згадує, що ще в молодості у них з чоловіком була традиція – ходити в кіно. Кожне 1 січня, ближче до обіду, вони ходили пішки з Воєнки до кінотеатру «Ювілейний». І дивилися фільм.
“Великий зал був майже порожній, і було відчуття, що кіно показують лише для нас. Романтика…”, – згадує Євгенія Григорівна.
А ось у Тамари своя традиція. Ось уже кілька років, починаючи з 1 грудня, вона пише своїй доньці листи від імені феї. “Приношу їх додому і кажу дитині, що знайшла їх в поштовій скриньці. А в тексті цікавлюся, чи добре поводилася дочка, чи слухається батьків, про що мріє, який подарунок хоче отримати.
А до листа обов’язково який-небудь невеликий сувенір додається. А пишу від імені феї, яка працює на фабриці Діда Мороза і допомагає йому стежити за дітьми. Мені це робити нескладно, а дитина щиро вірить в дива, відповідає на листи і з нетерпінням чекає новорічної ночі”, – розповідає херсонка.
А ось Володимир з новорічними святами вітає не лише сім’ю. Уже кілька років хлопець влаштовує свято для самотніх пенсіонерів в своєму будинку. Він купує їм ялинки, солодощі, мандарини. І приносить все це до них в костюмі Діда Мороза. “Мені зовсім нескладно все це робити. А людям приємно. Я по їхніх очах бачу, що вони знову починають вірити в казку. Робити добро – це так легко і приємно”, – каже Володимир.
У херсонки Валентини є одна традиція, яка об’єднує весь під’їзд, в якому вона живе:” Уже кілька років поспіль в новорічну ніч ми з сусідами по під’їзду виходимо ставимо столи прямо на поверхах і святкуємо. Це завжди весело. І відчуття, що ми всі одна велика сім’я”, – розповідає Валентина.
Олена ПІМЕНОВА
P.S. У кожної херсонської сім’ї свої новорічні традиції, але давайте у Новому році побажаємо однієї спільної – будемо щасливі!
