З минулої суботи, 28 липня, бульдозер Т-130, що з’явився в експедиції, розпочав роботу на схід від центрального курганного ядра Мамай-гори, повідомляється на Фейсбук сторінці Мамай-Гора.
В перший же день його роботи, в другій траншеї археологи виявили пляму, що свідчила про неоднорідність ґрунту, яка вказує на те, що, ймовірно, під нею знаходиться стародавній поховальний комплекс. Бульдозер з траншеї прибрали, і за роботу взялися археологи – потрошки заглиблюючись, а потім – акуратно зачищуючи поховання для його опису і дослідження.
Майже відразу натрапили на надзвичайно приємну знахідку – горщик, що майже повністю зберігся (відколотою була лишень частинка вінчика). Горщик був ліпний, з темного тіста, за характером дуже схожим на скіфський. Незвичним його елементом була тільки наявність чотирьох невеличких «вушок». Тож версія про віднесення пам’ятки до скіфського часу була з самого початку прийнята за основну (нами, волонтерами, бо археологи-професіонали ніколи не роблять подібні твердження, поки повністю не переконаються в їх коректності).
Продовжуючи зачистку, в районі верхніх кінцівок і плечей ми почали натрапляти на цікаві намистинки. Тож стало зрозумілим, що поховання належить особі жіночої статі. Можливо, вона мала вбрання, верхня частина рукавів якого була вишита намистинами.
В решті решт, під правим плечем ми натрапили на невеличке бронзове дзеркальце. Дівчата і в давнину любили пречепуритися. На зворотньому його боці знаходився гарний квітчастий орнамент. І саме цей орнамент дозволив одному з керівників нашої експедиції, Генадію Миколайовичу Тощеву, датувати дане поховання сарматським часом. За його словами, ідентичні орнаменти вже було зафіксовано на сарматських пам’ятках.
На всій території Мамай-гори, це лише друге (!) поховання, з досліджених за останні 30 років, що відносимо до сарматського часу. Гарна сарматянка передає всім вам двотисячолітній привіт, а наступного разу ми розповімо вам про дуже цікаві седеньовічні пам’ятки, й одну унікальну знахідку, досліджені останніми днями.
