В Херсоні сталася дивна ситуація, на яку Нацполіція просто закриває очі, що храму Віри, Надії, Любові та матері їх Софії УПЦ КП створюють штучні перешкоди у роботі. Ситуація проста і кимось керована, відіграє якусь роль і поліція…
Від самого ранку до храму у Привокзальному сквері не можна проштовхнутись. І це не через те, що віряни поспішають на молитву чи за порадою. Тут розташовуються торговці, що прибувають електричкою. Торгують прямо із землі, вірніше, на зеленій зоні. Про санітарні умови ніхто і не думає, адже в такій спосіб реалізується м’ясо, молоко, риба, городина.
Тим не менш, до торговців підходять два «менеджери» комунального ринку і беруть плату за торгове місце. Ситуація, по всьому, влаштовує і продавців, і комунальний ринок.
Ще до 8 години ранку стихійники заполоняють все церковне обійстя. Община й настоятель вже вдруге пишуть заяви до херсонської поліції, та реакції нуль.
«За тиждень до Трійці ще хоч інколи приходили правоохоронці і наводили лад навколо храму. А весь цей тиждень не було жодного поліцейського. Торговці облюбували оцей «п’ятачок», і через це пройти до храму неможливо. Я розмовляв з ними, просив стати деінде, а не поряд з храмом. На що вони відповідають, що начебто їх просять збірники податі приходити і ставати тут. Поліція відсилає нас до міських відділів з благоустрою та торгівлі – «це їхні питання». Ми вже написали другу заяву на ім’я начальника херсонської поліції. Якщо не буде реакції, то звертатимемось до прокуратури», – розповів настоятель храму Віри, Надії, Любові та Софії УПЦ КП, протоієрей Ігор Семеніхін.
Всі, хто прибуває до нашого міста залізницею, бачать занедбаний Привокзальний сквер, у якому після стихійних торговців залишається сміття і витоптані зелені зони. А мав би стати візитівкою міста. І храм з облаштованою територією прикрасив би площу, яка є брамою міста. Та це не в інтересах комунального ринку (бере плату від стихійників) та бізнесменів, близьких до влади, які хотіли б прихопити ласий шмат території на жвавому місці.
Не хотілось би вплутувати сюди й політику, але те, як поводяться з общиною Київського Патріархату (дозвіл на будівництво дають вже десять років) наводить на думку, що храму навмисно ставлять палки в колеса.
