На Херсонщині з 30 травня практично відсутній зв’язок українських операторів. Росіяни відключили обладнання. Сьогодні частково з’явився сигнал у деяких населених пунктах, проте покриття слабке. Як отримують інформацію з вірою у ЗСУ мешканці окупованого міста, розповіли у соціальних мережах містяни:
Арома Кава. Перехрестя Карбишева та 200 років. У тіні маркизів та пишної крони каштанів людей мабуть біля п’ятидесяти. Дехто з кавою, а інші просто стоять чи сидять на лавці.
Всі з мобілками, ловлять сигнал вай-фаю, щоб почитати новини, списатися з рідними та друзями, та і взагалі погортати стрічку соцмереж.
-Починять? – питає у високого інтелігентного на вигляд чоловіка повнувата жіночка у дамському капелюсі з вдихом повного примарних надій. – Як думаєте, зв’язок починять?
-Без надії сподіваюсь, – кинув чоловік.
-Ви бачите перспективи? – підключається до розмови ділова молодиця. – Де? У орків всі козирі по зв’язку. Захопили, вимкнули, своє пхають… Страх один!
-Нічого не буває вічним, навіть козирі доводиться викидати на стіл, – не відриваючись від телефону, сказав чоловік. – Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
-Однак… Мені б вашу віру…
-Це досвід… Шукайте та знайдете!
-І як?
-Ну от наприклад Кім повідомляє, що окупанти підірвали мости на Давидовом Броді та ще десь. Про що це каже?
-Наступу ЗСУ не буде…
-Це в першу чергу каже про страх окупантів. Страх змушує вдаватися до козирів. А це нерви! Нерви, нерви… нерви…
-Що? – майже в один голос вигукнули жінки.
-Біндюжник та король… Фільм такий був про Одесу… по оповіданням Бабеля… Ісака… Не дивились? Там є одна цікава цитата: “Нерви-нерви-нерви-нерви-нерви, ви нахапали пик, а козир черви…” – фальшиво проспівав чоловік. – Тож, гетьте, думи сумні! Ви ж, дівчатка, співайте пісні!
-Які пісні? – невторопала молодиця.
-Калинові! Ось які… Тихенько співайте. А прийде час – будете і голосно.
-Ви не боїтесь, що тут можуть бути чужі вуха? – спитала жінка в капелюсі шепотом.
-Вуха стоять в черзі за сімкою… А тут я бачу своїх.
-Ви часом не психотерапевт? – поцікавилася молодиця. – Мені аж-но полегшало.
-Я інженер з охорони праці.
Чоловік посміхнувся та допив залишки кави. І вся троїця знов заглибилася у свої телефони.
