Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Херсонці будь-якими методами намагаються отримати інформацію за відсутності зв’язку

На Херсонщині з 30 травня практично відсутній зв’язок українських операторів. Росіяни відключили обладнання. Сьогодні частково з’явився сигнал у деяких населених пунктах, проте покриття слабке. Як отримують інформацію з вірою у ЗСУ мешканці окупованого міста, розповіли у соціальних мережах містяни:

Арома Кава. Перехрестя Карбишева та 200 років. У тіні маркизів та пишної крони каштанів людей мабуть біля п’ятидесяти. Дехто з кавою, а інші просто стоять чи сидять на лавці.

Всі з мобілками, ловлять сигнал вай-фаю, щоб почитати новини, списатися з рідними та друзями, та і взагалі погортати стрічку соцмереж.

-Починять? – питає у високого інтелігентного на вигляд чоловіка повнувата жіночка у дамському капелюсі з вдихом повного примарних надій. – Як думаєте, зв’язок починять?

-Без надії сподіваюсь, – кинув чоловік.

-Ви бачите перспективи? – підключається до розмови ділова молодиця. – Де? У орків всі козирі по зв’язку. Захопили, вимкнули, своє пхають… Страх один!

-Нічого не буває вічним, навіть козирі доводиться викидати на стіл, – не відриваючись від телефону, сказав чоловік. – Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

-Однак… Мені б вашу віру…

-Це досвід… Шукайте та знайдете!

-І як?

-Ну от наприклад Кім повідомляє, що окупанти підірвали мости на Давидовом Броді та ще десь. Про що це каже?

-Наступу ЗСУ не буде…

-Це в першу чергу каже про страх окупантів. Страх змушує вдаватися до козирів. А це нерви! Нерви, нерви… нерви…

-Що? – майже в один голос вигукнули жінки.

-Біндюжник та король… Фільм такий був про Одесу… по оповіданням Бабеля… Ісака… Не дивились? Там є одна цікава цитата: “Нерви-нерви-нерви-нерви-нерви, ви нахапали пик, а козир черви…” – фальшиво проспівав чоловік. – Тож, гетьте, думи сумні! Ви ж, дівчатка, співайте пісні!

-Які пісні? – невторопала молодиця.

-Калинові! Ось які… Тихенько співайте. А прийде час – будете і голосно.

-Ви не боїтесь, що тут можуть бути чужі вуха? – спитала жінка в капелюсі шепотом.

-Вуха стоять в черзі за сімкою… А тут я бачу своїх.

-Ви часом не психотерапевт? – поцікавилася молодиця. – Мені аж-но полегшало.

-Я інженер з охорони праці.

Чоловік посміхнувся та допив залишки кави. І вся троїця знов заглибилася у свої телефони.

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН