Від шкільного вчителя та солдата – до офіцера-артилериста 41 окремої механізованої бригади. Історія “Фізика”.
Історію захисника розповіли в пресслужбі 41 окрема механізована бригади.
“ 12 років я викладав фізику та інформатику у школі міста Херсона, – розповідає “Фізик”. – Звідти й отримав свій позивний. Я – вчитель вищої категорії. У 2022 році пережив російську окупацію рідного міста та області. Цей момент став переламним у моєму житті.”
Чоловік згадує, що під час окупації та ворожого терору у Херсоні кожен вихід на вулицю, за продуктами, у справах – був дуже ризикованим.
“Ніхто не знав, чи повернеться тоді додому. За будь-яку дрібницю – одягнувся “не так”, “не туди” подивився, розмовляв по мобільному чи просто опинився у непотрібному місці у непотрібний час, нові “господарі” могли запросто кинути людину, особливо чоловічої статі, на підвал, до феесбешників. Звідти повернення вже не було. Вірніше було – яке, самі розумієте!”, – говорить Фізик.
Однак, “Фізик” як і тисячі небайдужих містян не змирились із окупацією. Чоловік повідомляв куди і кому потрібно про місця дислокації ворожих підрозділів, зокрема, звідки била артилерія загарбників. Згадує, що тоді у нагоді стали відмінні професійні знання. А коли ворогів врешті вигнали з рідного міста, добровільно, потайки від родини, мобілізувався до лав Збройних Сил України.
“ Як шкільний вчитель я мав стовідсоткову броню, – пояснює “Фізик”. – Але як можна сидіти вдома, коли частина твого рідного краю, величезний шматок твоїх душі та серця досі окуповані? Тому я став у стрій, хоча взагалі не мав військового досвіду. Службу почав простим солдатом у аеророзвідці 41 окремої механізованої бригади. Знову відмінні знання точних наук стали у нагоді. Я був корегувальником артилерії, працював із картами та виконував інші завдання. Свій перший бойовий досвід я отримав влітку 2023 року на Куп’янському напрямку, поблизу сіл Синьківки, Петропавлівки, Кіндрашівки, Голубівки.Згодом був направлений на офіцерські курси і отримав первинне звання.”
Вже офіцером-артилеристом “Фізик” успішно корегував вогонь у Часовому Ярі. Згодом із побратимами захищав Сумщину та брав участь у Курській операції.
Про свою особисту участь каже неохоче – зазначає, що кожна успішно знищена ворожа ціль – це заслуга усього їхнього бойового дружнього колективу. Пригадує лише епізод, коли наша самохідна артилерійська установка зненацька задиміла під час руху. Виявилось, що у неї влучив ворожий FPV-дрон. А коли хлопці стали гасити пошкоджену машину, вороги обстріляли екіпаж з усього, що могло стріляти.
“У нас летіли касети, міни, снаряди. Але ми таки встигнули сховати машину та врятувалися самі!”, – розповідає військослужбовець.
“Фізик” радить усім чоловікам, які досі вагаються стати захисниками України, якомога швидше зробити свій вірний вибір. Адже у Збройних Силах України можна знайти застосування будь-яким своїм талантам, вмінням та навичкам.
Також дивіться історію викладача університету, який воює на фронті, у відео на ютуб-каналі інформаційного видання “Український південь”:
