У Херсонській області створено 49 міських, сільських, селищних військових адміністрацій, які очолюють 38 чоловіків та 11 жінок. Сформовано 5 районних військових адміністрацій, серед очільників яких лише одна жінка, яка керує Каховською районною військовою адміністрацією.
Про роботу начальниць військових адміністрацій на Херсонщині, – читайте у матеріалі журналістів інформаційного видання ” Український південь” в проєкті “Жінка і війна”.
Більшість очільників у міських, сільських, селищних військових адміністраціях – це чоловіки. У 2020 відбулися вибори, які сформували нинішній адміністративно-територіальний розподіл по громадах. Знову більшість обраних – це чоловіки. Із початком повномасштабної війни багатьох голів громад було просто перепризначено на посади очільників військових адміністрацій. Серед новопризначених жінок не так багато. Політолог Олег Зайченко в коментарю інформаційному виданню виданню «Український південь» каже, що вибір лідера йде за принципом, який сформований в минулому:
«Люди голосують за захисника, або за господарника. Ці якості вони більше бачать в чоловікові. Або обирають жінок з такими якостями. Це вибір йде підсвідомо. Хоча сучасна жінка, як показує життя, і воює гідно, і в господарчих справах розбирається бездоганно».
ГЕНІЧЕСЬКИЙ І СКАДОВСЬКИЙ РАЙОНИ
У Генічеському районі, який перебуває під окупацією з перших днів повномасштабної війни, сформовано 4 військові адміністрації, які очолюють чоловіки. В окупованому Скадовському із 9 громад в 4-х призначено жінок. Начальниця Голопристанської Світлани Лінник, була заступницею обраного у 2020 році голови міста – Олександра Бабича, якого окупаційна влада утримує другий рік в полоні, з березня 2022 року. Спочатку тимчасово виконувала його обов’язки, а згодом її було призначено на посаду начальниці Голопристанської міської військової адміністрації. Вона не лише працює з громадою, але й опікується питанням визволення з полону міського голови, в команду якого входила на виборах 2020 року.
КАХОВСЬКИЙ РАЙОН
У Каховському районі 15 громад, 2 з яких очолюють новопризначені жінки – Присиваську та Тавричанську. Очолює Каховську районну військову адміністрацію Наталя Стадник, яку у 2020 році було призначено головою районної державної адміністрації, а у 2022 році – військової адміністрації. Лише два населених пункти в Каховському районі звільнені від російських загарбників в листопаді 2022 року, вони перебувають весь час під обстрілами. Одне з гострих питань – це привезення гуманітарної допомоги населенню, що там перебуває, а також організація евакуації людей з цієї небезпечної зони.
Велика увага приділяється роботі з населенням району, яке знаходиться у різних куточках України й за кордоном, потребуючи надання різних адміністративних послуг. До повномасштабної війни у Каховському районі проживало майже 224 тисячі осіб.
«Очільники військових адміністрацій 15 громад району – це суперколектив. Ми – єдина команда. Всі вмотивовані, підтримують один одного. Кожен з начальників/ць закріплений за деокупованою громадою, аби на практиці бачити процес відновлення і яким питанням треба буде приділяти в першу чергу тоді, коли лівобережжя Херсонщини буде звільнено. У громадах повністю відновлено роботу Центрів надання адміністративних послуг, освітніх закладів, Служби у справа дітей. Ми розуміємо, що повинні стати підтримкою для наших людей, домівки яких окуповані», – говорить Наталя Стадник, очільниця Каховського району.
Фото – Н. Стадник/Фб.
Вона розповідає, як з керівниками/керівницями військових адміністрацій відпрацювали до дрібниць, як будуть діяти відразу після звільнення території району від окупаційних військ.
«Підписані меморандуми з міжнародними фондами щодо постачання гуманітарної допомоги, і оновлення комунальної техніки, аби зайти – і відразу працювати на відновленням деокупованих територіях», – каже Наталя Стадник. Серед призначених очільниць – Тетяна Ющенко – Тавричанської й Олена Пелешок – Присиваської. Олена Пелешок у 2020 році була обрана очільницею Зеленопідської громади, в серпні 2022 році окупаційна влада за відмову від співпраці тримала понад два місяці в полоні. За цей час керівником Зеленопідської громади було призначено іншу людину. Тільки її вдалося вирватися з полону, вона виїхала на підконтрольну територію України. Згодом її було призначено начальницею Присиваської сільської військової адміністрації Каховського району, керівник якої пішов на співпрацю з окупантами, звільнивши колектив сільради, комунальних установ та заблокувавши доступ до багатьох даних. «Нам вдалося роботу органів місцевого самоврядування, ЦНАПів, ліквідувати заборгованість по зарплаті, це при тому, що зв’язок з громадою складний. Звісно, я підтримую і свою, Зеленопідську громаду, допомагаю керівникові громади у деокупованому Бериславському районі, де зараз перебуваю», – каже Олена Пелешок, начальниця Присиваської громади. Згадує і перші місяці окупації.
«У сільській раді залишилися, не виїхавши, майже одні жінки. На території громади у березні 2022 року було вбивство на АЗС. Як зупинити розлючений натовп, коли не було поліції? Тож вчилися справлятися і з цим, жити в нових умовах, шукати українську гуманітарну допомогу, яку ми привозили до серпня 2022 року з Херсона, за що мене теж було заарештовано», – розповідає Олена. Наталя Стадник зауважує, що підтримували родину Олени, дітей, як могли, коли та була в полоні.
БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОН
У Бериславському районі з 9 громад, 4 з них очолюють жінки – Великоолександрівську, Кочубеївську, Борозенську, Милівську. У 2022 році Ганну Шостак-Кучмяк було призначено начальницею Високопільської селищної військової адміністрації, вона до цього очолювала громаду, перемігши у 2020 році на виборах. Але вже у вересні 2023 року її було звільнено. Щоправда, вона продовжує працювати у стінах військової адміністрації в команді вже нового керівника.
«У деокупованих громадах величезний кадровий голод. Було б дивним не запропонувати людині, що знає добре громаду, роботу», – зазначив Костянтин Стародумов, начальник Високопільської міської військової адміністрації.
Бериславський район було повністю деокуповано в листопаді 2022 року, але і досі частина громад, ті, що знаходяться в прибережній зоні є в зоні бойових дій
Серед новопризначених очільниць – Любов Минько, яка очолила Милівську сільську військову адміністрацію. До складу сільської ради входить 10 населених пунктів, з них 6 – у зоні бойових дій.
«У цьому і складність, що поряд громади реалізують вже проєкти на відновлення, а ми постійного думаємо переважно, як евакуювати людей, рятувати їхні життя, підтримати гуманітарною допомогою, прихистити тих, хто втратили житло від обстрілів. У команді у військовій адміністрації – більшість чоловіків, величезне взаєморозуміння, відчуваю величезну підтримку в найскладніших ситуаціях», – ділиться з нами Любов Минько, начальниця Милівської сільської територіальної громади.
Фото – Л. Минько/Фб.
Вона болісно сприймає те, що з отриманням житлових сертифікатів у її земляків і землячок стоїть вибір – мати оселі в іншому населеному пункті чи чекати завершення бойових дій – і тоді буде можливість у тих, кого зруйноване житло, придбати його в рідному краї.
«А поки ми втрачаємо людей. У нас працює комісія з відшкодування збитків зі зруйнованого майна в 4 громадах, де немає активних бойових дій, люди почали отримувати на руки сертифікати, але плачуть, що не можуть придбати там, де жили раніше. Ми ж повинні працювати на майбутнє, а втрачаємо родини з дітьми», – додає Любов Анатоліївна.
ХЕРСОНСЬКИЙ РАЙОН
У Херсонському районі – 9 військових адміністрацій, із них 6 – деокупованих та 3 – окупованих. Нині на території Олешківської громади, у Кринках, Козачих Лагерях проходять бойові дії. Ця територія найбільше постраждала від теракту Каховської ГЕС: була затоплена. Тож велике навантаження на адміністрацію, яку очолює Тетяна Гасаненко – єдина жінка серед керівництва військових адміністрацій цього району.
Вона має великий досвід у місцевому самоврядуванні, до початку повномасштабної війни була заступницею в Олешківського міського голови.
«Я розуміла й рівень навантаження, й відповідальність, коли погоджувалася на цю посаду. У країні – війна, тому у мене не було жодних ілюзій. Доводиться працювати й до трьох годин ночі, й ніхто з нашого колективу ніколи не скаржаться. Ми створили дистанційно доступ для наших людей до всіх адміністративних послуг. Жителі Олешківської громади своє запитання можуть поставити й отримати відповідь у будь-якому месенджері. Ми вже сьогодні сформували дані про майже 3000 пошкоджених/зруйнованих будинків на відшкодування збитків», – розповідає Тетяна Гасаненко.
Це величезна робота, зважаючи, що територія не просто окупована, а на ній йдуть бойові дії.
«Раніше міський голова ініціював рішення, його схвалював виконком, утверджував депутатський корпус, а тепер вся відповідальність на начальникові військової адміністрації, від того, як він зробить вибір залежить, яким буде завтра. Доводиться приймати й доленосні, і непопулярні, і дуже позитивні рішення. До повномасштабної війни ми розглядали рішення про закриття школи №3 в Олешківській громаді, де не було наповнюваності, тепер ми закрили цей заклад. Водночас у нас підписані 2 угоди між муніципалітетами про створення інклюзивно-ресурсного центру та центру культурних послуг, де будуть навчатися діти із сусідніх громад. Фінансування – коштом донора, я цими днями презентуватиму програму на всеукраїнському рівні», – розповідає Тетяна Гасаненко.
У розмові додає, що тільки буде звільнено лівобережжя всі чоловіки – очільники деокупованих громад Херсонського району готові підтримати її напрацювання в різних напрямках, бо рівень руйнування в Олешках – великий, а для відновлення треба єднання, визначати пріоритети – і не боятися роботи.
Авторка – Лідія Григор’єва.
Матеріал створено за підтримки Волинського пресклубу.
