Вишиванка – генетичний код українців
16 травня День вишиванки. Вишиванка для українців є справжньою національною святинею, яка символізує красу, міць, щасливу долю та родинну пам’ять. Це цінує і поважає майже кожен українець, бо ця святиня є важливою у житті.
До Дня вшанування українського символу долучився колектив дитячої поліклініки № 2 лікарні ім.Є.Карабелеша. Напередодні свята у медичному закладі створили куточок шани вишиванці. У ньому комфортно розмістилися вироби національного одягу, рушники, серветки, виконані у родинах ще бабусями, мамами, самими медичними працівниками. Творіння майстринь нагадують про вічне народу, що цінується, зберігається та примножується разом з покоління в покоління.
А дітям і дорослим пацієнтам є нагода 16 травня одягнутися у традиційне українське вбрання і таким чином відзначити разом зі своїми медичними сестрами, лікарями міжнародне свято – Всесвітній день вишиванки.
Вишиванка — духовна броня українців. Захистимо своє! Саме такими є офіційні гасла свята цього року.
А ось така була етнічна історія вишиванки.
У 1909 році в селі Мартинівка Черкаської області було розкопано скарбницю. Знайдені в ній речі датуються VI століттям. Серед них було дві статуетки – чоловіки, які одягнені у довгі широкі сорочки з візерунковою вишивкою на рівні грудей, які нібито танцюють гопак. Згідно з легендою – це образи давніх слов’ян (Роксолан, Язигів, Аорсів), які носили вишиванки, голили голови оселедцями й носили вуса.
Найдавніший зразок вишивки було знайдено у Миколаївській області. Шматок пурпуру, який вишитий золотом є фрагментом жіночого сарматського вбрання. Він датується першим тисячоліттям нашої ери.
Вишиванка була для наших предків не просто одягом, а свого роду сакральним оберегом, який захищав від бід, хвороб, заздрості та всякого роду негативної енергетики.
Вишиванки вважалися справжнім оберегом. Наприклад, на весілля наречена одягала особливу сорочку, яку після гулянь ховала в спальні і більше ніколи не діставала. Це символізувало захист від негараздів в сімейному житті.
Для новонародженого малюка сорочку вишивали хресні. Під час хрещення тканина оброблялася свічками. Вірили, що такий обряд вбереже дитину від нещасть на все життя.
Першим українцем, який поєднав українську національну вишиванку з повсякденним одягом став Іван Франко. Він носив вишиванку з піджаком. У такий спосіб письменник намагався зберегти вишиванку для майбутніх поколінь. Саме у вишиванці та піджаку Іван Франко зображений на банкноті 20 гривень.
Це свято не привʼязане до жодного національного свята, воно виникло як флешмоб. Ідея свята «Всесвітній день вишиванки» належить студентці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. Дівчина звернула увагу, що багато студентів час від часу одягають вишиту сорочку на пари та запропонувала одного дня всім одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. У першому заході, який відбувся у 2006 році взяли участь лише кілька десятків студентів. У подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень.
Українська діаспора популяризувала свято у всьому світі. Тепер День вишиванки набув міжнародних масштабів. У третій четвер травня щорічно український традиційний одяг одягають люди у 70 країнах світу.
Особливе значення День вишиванки має саме 2024 року, тоді, коли росія продовжує повномасштабну війну проти України. Мета жорстокої війни рф в Україні – денацифікація. Одягнена вишиванка 16 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ .
День вишиванки має особливий сенс – сьогодні українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя на страшній війні.
Автор – Стеценко Г.Л. завідувач дитячої поліклініки № 2.
Дивіться, як Херсонський державний університет організував флешмоб серед студентів та викладів до Дня вишиванки
