Повернення журналістів у Верховну Раду: що про це думають нардепи

“Це маячня, що з точки зору безпеки ми не можемо допустити журналістів до парламенту. Якщо сьогодні журналістів допускають на фронт і знаходять способи, як для цього акредитувати, то для роботи в парламенті журналісти точно можуть пройти перевірку і отримати акредитацію”, — зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Зазначимо, що акредитованим журналістам обмежили доступ до будівлі Верховної Ради після запровадження карантинних обмежень через пандемію  коронавірусу. А наразі доступ закритий через обмеження дії воєнного стану та питання безпеки. Водночас народні депутати наголошують, що аргументація про безпеку виглядає вкрай дивно, коли у самій Верховній Раді досі продовжують працювати представники забороненої проросійської партії ОПЗЖ, навіть на керівних посадах у комітетах.

“У нас уламки Партії регіонів є членами майже всіх комітетів ВРУ, а ми говоримо про те, що у нас мають бути якісь фільтри щодо журналістів… Водночас у парламенті працюють сотні, а то й тисячі працівників Апарату ВРУ в урядовому кварталі. Вони кожного дня на роботі і щоденно ризикують власними життями, виконуючи свій обов’язок в урядовому кварталі”, — наголошує Роман Лозинський. 

Роман Лозинський, перший заступник голови Комітету з питань державної політики та місцевого самоврядування, нардеп від фракції “Голосу”

У свою чергу очільник Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус зазначає, що робота журналістів у парламенті та на фронті різна з безпекової точки зору:

“Порівняння із фронтом трошки некоректне, адже це окремі журналісти їдуть туди на свій страх і ризик. Вони розуміють, в яку точку їдуть і які там ризики. В даному випадку ми можемо не володіти всією інформацією про  потенційні ризики. Якщо, наприклад, у парламенті перебуває велика кількість людей, то одночасне їх пересування та евакуацію буде складно контролювати”.

Крім того, голова комітету з питань енергетики наголошує і на проблемі відповідальності за такі рішення.

“Є трагічний приклад із виставки дронів у Чернігові. Я не чув про якісь заперечення щодо її проведення заздалегідь, але постфактум не знайшлося жодної людини, яка б взяла на себе відповідальність і сказала, що так було правильно, так було безпечно і тому ми провели це саме там, де провели. Наслідки були катастрофічні. Яка ймовірність того, що при подібних заходах туди могло щось потрапити? Ми цього не знали, поки це, на жаль, не відбулося”, — каже Герус.

“Рух ЧЕСНО уже два роки системно говорить про те, що робота журналістів у парламенті та прямі трансляції телеканалу “Рада” мають бути відновлені. Відсутність доступу журналістів до Верховної Ради шкодить демократії та процесам прозорості, яких від України очікують міжнародні партнери. Саме тому десятки громадських організацій виступили з публічним закликом до керівництва парламенту відновити відкритість Верховної Ради”, — наголошує координаторка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Нагадаємо, що, згідно із результатами соціологічного опитування, яке провели Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова на замовлення Руху ЧЕСНО, 47,6% опитаних повністю погодилися, що журналісти в сьогоднішніх умовах мають бути присутні на засіданнях ВР. Ще 17,9% скоріше підтримують це твердження.